Лекція вороби сухожилкі, сухожильних піхв і бурс.

Хвороби сухожилків, сухожильних піхв і бурс.

1.  Короткі анатомічні дані.

2.  Запалення сухожилків (тендиніти)

А) гострий асептичний тендиніт

Б) фіброзний асептичний тендиніт

В) оссіфікуючий тендиніт г) гнійний тендиніт

3. Тендовагініти

А) гострий асептичний тендовагініт

Б) хронічний асептичний тендовагініт

В) гострий серозно-фібринозний та фібринозний тендовагініти

Г) гнійний тендовагініт

Сухожилки побудовані із щільної волокнистої оформленої сполучної тканини. Колагенова волокна утворюють пучки, які йдуть в одному напрямку, паралельно, і склеєні разом клейкою речовиною (колагеновою субстанцією). В пухкій сполучній тканині між первинними пучками лімфосудини, щілі, закінчення нервів і незначна кількість кровоносних капілярів. Вторинні пучки оточені пухкою сполучною тканиною. У великих сухожилках з них пучки четвертого порядку.

Синовіальні піхви сухожилків

Складаються з двох листків вісцерального, який зрісся з сухожилком і парієтального — зростається у вигляді циліндра з фіброзною піхвою сухожилка. Обидва листки, переходять один в другий на кінцях синовіальної піхви, утворюючи замкнуту порожнину та брижейку синовіальної піхви — мезотенон, у якому до сухожилка підходять судини та нерви.

Бурса — мішок в СТ, в середині повністю або частково викладений шаром плоских епітеліальних клітин — бурсотелієм і містить сліз або синовію (слизова або синовіальна). Синовіальні — в ділянці суглобів, з’єднуються з їх капсулами.

Хвороби сухожилків, сухожильних піхв і бурс.

3.  Короткі анатомічні данні.

4.  Запалення сухожилків (тендиніти)

А) гострий асептичний тендиніт

Б) фіброзний асептичний тендиніт

В) оссіфікуючий тендиніт г) гнійний тендиніт 3. Тендовагініти

А) гострий асептичний тендовагініт

Б) хронічний асептичний тендовагініт

В) гострий серозно-фібринозний та фібринозний тендовагініти

Г) гнійний тендовагініт

Сухожилки побудовані із щільної волокнистої оформленої сполучної тканини. Колагенові волокна утворюють пучки, які йдуть в одному напрямку, паралельно, і склеєні разом клейкою речовиною (колагеновою субстанцією). В пухкій сполучній тканині між первинними пучками лімфосудини, щілі, закінчення нервів і незначна кількість кровоносних капілярів. Вторинні пучки оточені пухкою сполучною тканиною. У великих сухожилках з них пучки четвертого порядку.

Лекція вороби сухожилкі, сухожильних піхв і бурс.

Синовіальні піхви сухожилків

Складаються з двох листків вісцерального, який зрісся з сухожилком і парієтального — зростається у вигляді циліндра з фіброзною піхвою сухожилка. Обидва листки, переходять один в другий на кінцях синовіальної піхви, утворюючи замкнуту порожнину та брижейку синовіальної піхви — мезотенон, у якому до сухожилка підходять судини та нерви.

Бурса — мішок в СТ, в середині повністю або частково викладений шаром плоских епітеліальних клітин — бурсотелієм і містить сліз або синовію (слизова або синовіальна). Синовіальні — в ділянці суглобів, з’єднуються з їх капсулами.

Тендиніти (Tendinitis)

Частіше у коней та бугаїв-плідників. Частіше сухожилки — флексjри, рідше — екстензори. Частіше запалення сухожилка глибокого згинача пальця та його додаткової кістки — 89,3% випадків (коні ваговози) — сухожилок поверхневого згинача пальця та його додаткової кістки — 9% (верхові коні). Одночасне пошкодження обох згиначів та міжкісткового м’яза — 1%. У ВРХ і свиней — 1% від захворювань кінцівок. У бугаїв — ахіkове сухожилля, малогомілковий третій м’яз і флексjри пальців.

Етіологія — ушиби, розтягнення, надриви, гельмінти (онхоцерки), перенапруження (неправильна постава кінцівок, деформація копит, інфікування

При ранах).

Гострий асептичний тендиніт (Tendinitis Aseptica Acuta )

Етіологія — ушиб, розтягнення, здавлення сухожилки.

Патогенез — порушення цілісності окремих волокон, їх пучків, пухкої СТ, дрібних кровоносних судин, інфільтрація крові. Запалення, гіперемія, підвищується проникливість судин, серозний ексудат, запальних інфільтрат, вазогенні клітини. Сприятливий перебіг — ексудат розсмоктується, заміщення дефекту клітинами СТ, рубець. Сухожилок потовщується, зменшується його рухливість.

Клінічні ознаки — потовщення сухожилка, біль при пальпації, підвищення місцевої температури тіла, запальний набряк (навколо). Від ступеня пошкодження, кульгавість, зростання запалення, кінцівка зігнута.

Прогноз — здебільшого одужання на 12-14 день. Рецидиви, якщо не одужало.

Лікування – спокій, першу добу холод, тиснуча пов’язка. Садна — йодом, бриліантовим зеленим. Циркулярна новокаїнова блокада. На 2-3 добу — зігріваючи компреси, вологе тепло, укутання, торфогрязелікування, лампи.

Недосєкін А. Г. коням гідрокортизон в 2-3 точки навколо сухожилка, 0,1 млг/кг маси тіла. Ознаки запалення зникають.

Фіброзний тендиніт (Tendinitis Fibrosa)

Хронічне запалення сухожилків з утворенням фіброзної СТ в ділянці пошкодження.

Етіологія — така ж, але більш інтенсивно і триваліше, ніж при гострому асептичному. Повторні розриви сухожилків, оточуючої пухкої СТ на місці дефекта, в сухожилках і оточуючій його клітковині надлишок тільки утвореної СТ, яка старіючи стає фіброзною, перехід в хронічну форму. Сухожилок зростається з оточуючими тканинами і зменшується рухливість. Старіюча фіброзна тканина зморщується, перетворюючись у рубцеву, сухожилок коротшає (сухожилкові контратрури). Змінюється положення кісток, кутів суглобів.

Клінічні ознаки — повздовжня припухлість (по сухожилку). Черевкоподібне, мало болюче, малорухливе потовщення та ущільнення сухожилка; горбики. У зоні пошкодження температура не підвищена, незначна кульгавість, вільне опирання на кінцівку. При русі — кульгавість підвищується.

Хронічне запалення згиначів пальця грудної кінцівки у коней — сухожилок коротшає, ендогенна контрактура. Костильна нога (милиці), торцеві копита.

Прогноз — спочатку сприятливий, при розвитку контрактур — несприятливий.

Лікування – в залежності від причини. Спочатку подразнюючі мазі, грязі та парафінолікування, точкове припікання, тканинні препарати, лідаза в зону запалення, масаж, активні рухи. Контрактури — тенотомія (малоцінних бракувати).

Оссифікуючий тендиніт (Tendinitis Ossificans )

Відкладання солей вапна в патологічно змінених тканинах сухожилків.

Етіологія — рани, надриви, розриви — у місцях прикріплення до кісток з ушкодженням окістя та її запаленням. Метаплазія у кісткову тканину хрящових клітин (клітини нормального сухожилка). При онхоциркозі. У коней — міжкістковий м’яз та згиначі пальця. У бугаїв-плідників — ахілове сухожилля, кінцева частина глибокого згинача пальця.

Клінічні ознаки — щільна (наче кістка, неболюча), без місцевого підвищення температури, припухлість, яка порушує рухливість сухожилка. Укол голкою — перепона кістки, інколи хрустить. Кульгавість, яка зростає при рухах на гору. Розростання фібринозної тканини, важко визначити окостеніння сухожилка.

Прогноз — несприятливий.

Лікування — здебільшого вибраковка. Цінним — блокада нервових стовбурів (цієї ділянки), невректомія. При онхоцеркозному — в/в 1% р-н Люголя (25-30 мл) з фізрозчином (125-150 мл) через 4-5 днів. Припікання, втирання ртутних мазей, теплові процедури.

Гнійний тендиніт (Tendinitis Purulenta )

Інфікування ран сухожилків, перехід запалення з оточуючих тканин. Флегмона, гнійний артрит, тощо. Процес розвивається у міжфасцикулярній СТ і СТ навколо сухожилка і веде до стискання сухожилкових пучків, порушення їх живлення, некрозу.

Запалення може локалізуватися: в екстравагінальній; в штравагшальній частиш сухожилка (від місця травми).

Тяжкіші інтровагінальні. Здебільшого ускладнюються тендовагінітами, здавлюванням і порушенням кровообігу та живлення інтравагінальної частини сухожилка, що веде до змертвіння.

Клінічні ознаки Від місця ушкодження, ступеня пошкодження та інфікування тканини. Болюча, напружена припухлість, потовщення сухожилка оточуючих тканин, місцеве інколи загальне підвищення температури тіла. Інфільтрація гноєм, колір сухожилка змінюється, йде розпад тканини. Із рани виділяється рідкий гній, зеленуватий, нерідко з секвестрованими змертвілими сухожильними волокнами. Функція кінцівки порушена, кульгавість чітка, загальний розлад, лихоманка, пульс і дихання часті, пригнічення тканини.

Прогноз — від ступеня пошкодження та характеру перебігу. Своєчасне лікування — одужання. Інтровагінальне — обережний.

Лікування — знеболення, видалення гною, нежиттєздатних ділянок сухожилка, ліквідуються кармани, затоки. Рану — йодованим спиртом, йодоформ-ефіром, порошкоподібні антисептики (АБ, СА, йодоформ, борна к-та).

Безпідкладочна гіпсова пов’язка (10-12) днів. Циркулярна або регіонарна новокаїнова блокада (до і після висікання). Внутрішньоартеріальна — антибіотики на 1% новокаїні. Лихоманка — антибіотикотерапія. Після самоочищення — стимуляція регенерації.

Тендовагініти (Tendovaginitis )

Внаслідок перенапруження суглобів, розтягнення, розривів і поранень. Бугаї — плідники — під час садки, занесення інфекції, лімфогенним шляхом або з сусіднього вогнища (мит, онхоцеркоз). Схильні — при гіподинамії, з деформованими копитами й копитцями.

Перебіг — гострі, хронічні, асептичні, інфекційні (гнійні), інвазійні.

За характером ексудату — серозні, серозно-фібринозні, фібринозні, — гнійні.

Асептичні хронічні: серозні, фібринозні, оссифікуючі. У всіх видів тварин, частіше конні і ВРХ. Бугаї плідники — 12-15%.

Гострий серозний тендовагініт (Tendovaginitis Serosa Acuta )

Етіологія — ушиб, розтягнення, значне напруження, здавлювання сухожилків та їх піхв.

Патогенез — розрив капілярів і судин більших у синовіальній і фіброзній оболонці, крововиливи у порожнину сухожильної піхви і в оточуючі тканини, запальний процес, просочення серозним ексудатом сухожильної піхви, набряки.

Клінічні ознаки — від характеру перебігу, пат. процесу, місця розміщення, функції його. М’яка, частіше флюктуюча, повздовжна (нерідко з перехватами) слабо або помірно болюча, з підвищенною місцевою температурою, припухлість, кульгавість, в спокою менше навантажує.

Прогноз — лікування своєчасне, правильне — видужання.

Лікування: 1-а доба — холод, тиснуча пов’язка. При накопиченні ексудату — пункція, аспірація, в порожнину в 10-20 мл 1% р-ну новокаїну з антибіотиками та гідрокортизоном. Потім — зігріваючи спиртові, спиртово-камфорні компреси; подразнюючі мазі.

Пропис мазі:

1)  ментол 50,0 4) спирт денатурований 100,0

2)  анестезія 50.0 6) 5% розчин йоду 100.0

3)  новокаїн 50,0 7) масло білини 100,0

5) хлороформ — 80.0

З наступним теплим окутуванням.

Згасання запалення — тепло, масаж, проводка.

Хронічний серозний тендовагініт (Tendovaginitis Serosa Chronica)

(водянка сухожилкової піхви, «налив»)

Етіологія — здебільшого з гострого серозного (не вилікували, знову в роботу, лікування малоефективне). Схильні — з неправильною поставою кінцівок, невміла розчистка і підковування.

Патогенез — повторні травми: пасивна гіперемія, оболонка потовщується,

Грубішає, набрякає, потім таке явище і в фібринозному шарі сухожилкової піхви.

На синовіальній оболонці в окремих місцях злущування та відшарування ендотеліальних клітин, відсутній ендотеліальний шар. Решта клітин — активно продукують синовію, кількість ексудату збільшується, водянка «налив» сухожильної піхви. На синовіальній оболонці в окремих місцях йде зростання з сухожилком та оточуючою тканиною.

У вмістимому інколи: блискучі; — світложовті, — гладенькі утворення (формою чечевиці або зерна дині); вільні тіла (складаються з твердої хрящоподібної тканини, з вогнищами вапнування — ворсинки, ендотелії, фібрин).

Клінічні ознаки — слабо виражений місцевий запальний процес. Піхва переповнена ексудатами збільшена. Чітко конкурують — не прикриті зв’язками ділянки (перешнуровані). Місцева температура й болючість відсутні. Флюктуація. При надавлюванні — переміщюється (вниз або в гору). Після аспірації — потовщення та ущільнення стінки з вогнищами розрошоїся фіброзної тканини і вапнування. Пунктат — солом’яний, дещо клейкий, повільно і неповністю зсідається. Спочатку кульгавість відсутня, навантаження — слабка, часто плигає, береже кінцівку.

Прогноз — сумнівний.

Лікування — пункція в порожнину 2% р-н йоду, тиснуча пов’язка, втирання подразнюючих мазей, глибоке припікання, парафін-озокеріт-аплікації. Ультразвук, іоногальванізація. Плахотін, Шитов — порожнину 10, 20 мл 1% р-ну новокаїну з пеніциліном (200- 300 тис. ЕД), з тиснутою пов’язкою (8-12 разів 5 діб підряд). Потім через 2-3 доби після проводки і масажу. Одуження 6-8 тижнів. Хронічні тендовагініти — підшкірно метилсаліцилат в зону ушкодження (2,5 мл — декілька точок), тепле укутування. Можливо — після аспірації — 125 мг гідрокортизону, над піхвою до 40 мл 2% р-ну новокаїну. 2-3 рази два дні. Преднізолон всередину по 100 мг — тиждень, дексаметазон — в середину піхви 3-10 мл.

Гострий серозно-фібринозний і фібринозний тендовагініт

(Tendovaginitis Serofibrosa acuta, T. fibrosa acuta )

Наявність в ексудаті фібрину. При серозно-фібринозному — фібрину менше, ніж серозної рідини і навпаки.

Етіологія — теж з більш активним пошкодженням синовіальної оболонки, судин і інших елементів.

Патогенез — сильне запалення, випотіння ексудату з фібрином (менше, більше). Набряк синовіальної оболонки, злущування та змертвіння покровних клітин оболонки, знижується продукція синовії, на поверхні синовіальної оболонки — багато фібрину. Також: в порожнині синовіальної піхви фібрин утворює спайки між листками синовіальної піхви, вони можуть організуватися (СТ і утворити зростання парієгального і вісцерального листків). При серозно-фібріозному — він швидше розсмоктується.

Клінічні ознаки — як і при гострому серозному, але більш помітні.

Серозно-фібринозний — гаряча, болюча припухлість, флюкуація, знизу можлива крепітація.

Фібринозний — припухлість більш болюча, гаряча, напружена, відсутня флуктуація; наявність крепітації (тертя листків), крепітуючий тендовагініт. Захоплення оточуючих тканин, зменшення рухливості сухожилка. Кульгавість, зігнута кінцівка.

Прогноз — серозно-фібринозний — одуження (фагоцитоз, розсмоктування), фібринозний — обережний (спайки, зрушення стінок).

Лікування — як і при гострому серозному. Якщо розрив або надрив — гіпсова

Пов’язка.

Фіброзний і осифікуючий тендовагініт

(Tendovaginitis fibrosa, T. ossificans)

Характеризується хронічним перебігом, утворення фіброзної тканини в стінках синовіальної піхви, інколи окостеніння. Частіше — з фібринозною (хронічний перебіг),

Патогенез — фібрин проростає сполучнотканинними клітинами. Стінки стають товщі, між ними і сухожилком вогнище різної величини зрощення порушення рухливості сухожилля. Розростання фібринозної тканини — зменшення просвіту синовіальної піхви, здавлювання сухожилки, обмеження рухливості і утворення стенозуючого тендовагініту. Потім у фібринозне зміненій стінці синовіальної піхви солі вапна і вогнища типової кісткової тканини — осифікуючий тендовагініт.

Клінічні ознаки — щільна, з горбиками, неболюча, без підвищення місцевої температури припухлості (при осифікуючому більш тверда).

Диференційний діагноз — рентген. Збільшення кульгавості при навантаженні. Зміна положення суглоба, деформація копит, атрофія м’язів.

Прогноз — фіброзний — обережний; осифікуючий — несприятливий.

Лікування — спочатку подразнюючі мазі. парафін, озокеріт, іоногальванізація йоду, ронідаза гідрокортизон з 1% р-м новокаїну у вогнище ушкодження з лідазою припікання голкою, тканева терапія тенектомія

Гнійний тендовагініт

(Tendovaginitis purulenta )

Гнійне запалення сухожилкової піхви з накопиченням гнійного ексудату.

Етіологія — рани (інфікування, з сусіднього вогнища — абсцес, флегмона), гнійний бурсит, артрит. Рідше метастази.

Патогенез — від кількості і вірулентності мікроорганізму, імунітету, характеру ушкодження, своєчасного і ефективного лікування. Мікроорганізми у вогнищі викликають значну гіперемію судин, лейкоцитоз у стінках синовіальної піхви, підвищена ексудація. Ексудат — серозний, мутний, потім гнійний. Покровні клітини синовіальної оболонки злущуються, на їх місці розростається СТ, ворсинки збільшені. Можливе розплавлення стінок, гній в оточуючу СТ (флегмона). Всмоктування токсинів мікроорганізмів, розпад тканини — лихоманка, лейкоцитоз, частішає пульс і дихання, можливий сепсис. Інколи мікроорганізми – лімфогенним шляхом.

Клінічні ознаки — пригнічення, підвищення температури тіла, кульгавість. Гаряча, напружена болюча, флюктуюча припухлість, перешнурована, набряк оточуючої тканини. Флегмона пухкої СТ навколо. Проривається на поверхню у вигляді нориця (гній, синовія).

Діагноз — клініка, пункція.

Прогноз — обережний або сумнівний.

Лікування — аспірація. Промивання розчинами: етакридина лактату, фурациліну, сальфоцил натрію.

В порожнину 500-600 тис. ОД пеніциліну на 0,5% р-ну новокаїну; тиснуча спиртововисихаюча пов’язка; в/м антибіотики; в/а — 0,25-0,5% р-н новокаїну (1 мл/кг 3-5 днів).

Негативний результат лікування — можливо робити: розтин (дистальний відділ) — невеликий розріз; промивання через голку.

Після операції: антисептичні розчини, порошок, відсмоктуюча пов’язка, при некрозі — висічення ділянки сухожилка. Синовіальний прорив: знеболити, пункція, промивання антисептиками, ревізія нориці, розтин карманів мішків. Місцеве лікування з загальною антибіотико-сульфоніланідною терапією. Переливання крові, тканева терапія (УДП, солюкс, УВЧ).

Метки: ,