Лекція Рани

 

Рани

1.  Класифікація,

2.  Загоєння. Видові особливості.

Рани (Vulnera) — відкрите механічне ушкодження шкіри, слизової оболонки, також вглиб лежачих тканин та органів характеризується біллю, кровотечею, зяянням, іноді порушенням функцій. Незначне ушкодження цілісності тільки епідермісу називають подряпинами (садна). У рані розрізняють: края, стінки, дно, порожнину.

Дно — найбільш глибока частина рани, яка складається з різних тканин (від глибини та локалізації ушкодження).

Раневий канал — проміжок між краями рани. Форма та величина рани залежить від характеру поранення. Раневий отвір — овальний, округлий, трикутний, серповидний, зірко видний.

Якщо частина тіла пробита, рана називається наскрізною (є вхідний та вихідний отвір).

Проникаюча рана — при прободінні різучим предметом стінки анатомічної порожнини (капсула суглоба, очеревина) — є тільки вхідний отвір. Тому при пораненні виникає тяжка паталогічна реакція — ранева хвороба. Під нею розуміють симптомокомплекс місцевих та загальних нейрогуморальних порушень в організмі, викликаних пораненням і наступним розвитком токсикоінфекційних процесів. Перебіг та кінець раневої хвороби залежить від:

1)  величини ушкодження (тканин та органів);

2)  характеру раневої інфекції;

3)  продовжуваності та повторності дії на рану патогенних факторів;

4)  величини кровотечі;

5)  стану організму та його реактивності;

6)  повноцінності живлення тварин.

Великі рани, ускладненні патогенною мікрофлорою перебігають більш тяжко, а асептичні — в більшості випадків не викликають великих змін в організмі.

Лекція Рани.

Види ран (в залежності від характеру раневого предмету та механізму дії) Колоті рани (V. punctum)— наносяться колючими предметами: штиком, голкою, вилами, цвяхами, шилом і т. д. Мають невеликий зовнішній отвір та різну глибину раневого каналу. Частіше колоті рани проникають у порожнини, викликаючи пошкодження суглобів, судин, нервів, паренхіматозних та порожнистих органів.

Різані рани (V. Incicum ) наносяться гострими ріжучими предметами: скальпелем, бритвою, склом, залізом і т. д. Мають рівні краї та стінки, значне зяяння (особливо в середній частині) та кровотечу. Ступінь зяяння залежить від еластичності скорочення шкіри, тому розрізи паралельно шкірним складкам або з урахуванням напруженості розходяться менше. Некротизованих тканин мало. Різані рани загоюються з утворюванням тонкого непомітного рубця.

Ушиблені рани ( V. Contusum )- під дією тупого предмену (удар палкою, копитом коня, рогом, падіння на тверді предмети). В ділянці дії проходить: розрив шкіри, сильний ушиб м’язів, нервів та інших тканин (або роздавлювання), нерідко перелом кісток, невеликі крововиливи.

Кровотеча незначна. Больові імпульси припиняються — рановий ступор (тимчасова втрата нервовими закінченнями, які проводять імпульси). У місцях ушибу та навколо рани в залежності від характеру і сили травми визначають явища некробіозу (можливий перехід в некроз, наявність внутрішньо-тканинних гематом, розлад проникливості судинної стінки). Тканини — кровопостачання і інервації добре живильне середовище для розвитку раневої інфекції та гнійно-гнильного запалення в прилеглих до ранового каналу тканин, тому при ушиблених ранах завжди е так звана зона резерву некрозу, в якій виникають гнильні процеси.

Рвана рана (V. laceratum)- утворюється при розриві тканин гострокінцевими предметами, діючими в косому направленні (кігті хижаків, залізні крючки, сучки дерев). Тканини різної еластичності та міцності (легко рвуться, мя’язи, фасціїї сухожилки), трудніше шкіри; розриви бувають неоднакові. Раневий канал — різної глибини та має властиве йому розширення. Краї нерівні, зазубрені, із значним відривом шкіри. Біль сильна під час поранення, потім зменшується, сильне зіяння. В рані багато розірваних тканин — також благо приємне середовище для мікроорганізмів.

Кусана рана (V. morsum) — наносяться зубами свійських та диких тварин (собаки, вовки, свині, ведмеді, рисі). Симптоми: ушиб, розрив тканин. Можливість заразитися сказом. При великих ушкодженнях нерідко виникає сепсис із загибеллю тварин.

Розміжжена рана (V. conguasatum)

— під дією значною сили та тиску ранячого предмену (гусениць трактору, колес

Автомобілю, під час зштовхування з предмету).

—  Тканини та органи розможжені та просочені кров’ю.

—  З рани звисають обривки фасціїв і сухожилків.

—  Кровотеча може бути відсутня.

—  Біль слабка (розрив нервових закінчень).

—  Навколо кровопотоки та садна.

Такі рани потребують невідкладної хірургічної обробки (багато некротизованих фокусів).

Вогнепальна рана (V. sklopetarium)- розрізняють рани кульові (пістолетні, з рушниці), осколочні (осколки бомб, снарядів). Поранення бувають: сліпими, сквозними та дотичними. Поранення осколками, шротом — множинні сліпі.

Наскрізна рана

— вхідний та вихідний отвори; сліпа рана — тільки вхідний отвір; дотична — ушкоджені поверхневі тканини (шкіра, підшкірна клітковина, м’язи). Ушкодження тканин не тільки в зоні дотику з раневим предметом, але і за його

Межами, що з’язана з явищами бокового удару.

Ефект руйнування залежить від: маси снаряду, швидкості його польоту при ударі, швидкості амортизації, живої сили і снаряду в тканинах (від їх біофізичного стану). Чим більше маса та швидкість, тим інтенсивніше руйнування та удар. Вхідний отвір невеликих розмірів скорочення шкіри, у глибині рани великі руйнування тканин та органів. Вихідний отвір зяяє. При пораненні в рану заносяться земля, скло, дерево і т. д.

У вогнепальній рані (по Борету) розрізняють три зони (з поверхні в глибину);

Перша зона — рановий канал з розміжженими тканинами, сторонніми тілами, мікроорганізмами, згустками крові.

Друга зона — (травматичного некрозу) оточує рановий канал та прилягає до нього. Сильний удар утворює більше мертвих тканин.

Третя зона — (молекулярного струсу, резерв некрозу) продовжування другої зони, різької границі між ними немає. Зона ця характеризується відсутністю некрозу, але життєздатність тканин може бути сильно порушена (зміна структури ядер, протоплазми клітин, колагенових волокон, порушення інервації).

Деякі вчені розрізняють ще й Четверту зону (ареативну) — в ній спостерігається тканинний шок, параліч судин та різні порушення чутливості та інерваціі

Отруєна рана — при укусах отруєними зміями, скорпіонами, тарантулами, осами, бджолами або попадання в рану хімічних та отруйних речовин.

Рани отруєні хімічними речовинами MIXTU вибух хімічних снарядів, попадання в рану гербіцидів та отрутохімікатів).

Комбіновані рани

— бувають:

—  колото-ушиблені рани (викликаються тупим конусовидним предметом, тупими вилами, цвяхами).

—  колото-різані (нанесення кинджалом, ножем).

—  ушиблено-рвані (розрив тканин тупим гачком, бортом автомашини).

Хірургічні ранн (операційні)

— зазвичай не мають патогенних мікроорганізмів, їх називають асептичними. Всі випадкові рани, як правило, забруднюються мікробами — інфіковані або ускладнені інфекцією. Термін розвитку інфекції залежить від виду мікроба, його вірулентності, наявності живильного середовища та резистентності організму. Найбільш швидко розвивається анаеробна інфекція (газова).

Симптоми ран Біль — під час поранення сильне, потім зменшується. Посилення запалення

— посилюються і болі, зниження запалення — зменшуються болі. Більш чутливі — шкіра мошонки, очеревина, рогівка, окістя, основа шкіри копита. Поранення паренхіматозних органів не викликає сильної болі. Інтенсивність та тривалість болі залежить від: локалізації рани, характеру пошкодження, видової та індивідуальної чутливості і реактивності тварин.

ВРХ менш чутливі, ніж коні. Собаки та кішки більш чутливі — можливий шок. Статевозрілі тварини сильніше реагують на біль. Птиця слабо — навіть при сильних ушкодженнях, пушні та дикі звірі реагують на біль різко.

Клініка болі

—  прискорення серцевих поштовхів

—  розширення зіниць

—  іноді місцеве потовиділення (гіпергідроз), або усього тіла

—  захисні рефлекси (прагнення укусити) при пальпації рани

—  углиблені рвані рани можуть супроводжуватися фібрілярним скороченням м’язів, сечовиділенням, стогономи.

Больові подразнення викликають зміни різних функцій організму — лімфовідтоку та кровопостачання: на скорочення серцевого м’язу, дихання, загальну та місцеву температуру, секреторну та моторну функцію ШКТ та підшлункової залози, на жовчовиділення, сечовиділення, жировий, білковий та вітамінний і мінеральний обміни речовин.

Зміни в організми можуть закінчуватися загибеллю (від шоку), якщо біль не усунути.

Порушення функції — визначається локалізацією та видом рани (частковий, повний розлад рухливої функції, втрата інервації ділянки).

Зяяння рани — добре виражено при: різаних, рублених і рваних ранах. Менш — при колотих. Залежить від: глибини, довжини, локалізації, відносного напрямку м’язевих волокон, шкірних еластичних волокон.

У ділянці суглобів та інших рухливих місць виражено сильніше, ніж малорухливих ділянках. Якщо менше зяяння та мертвих тканин — швидка грануляція та загоюваннях.

Кровотеча — від характеру ушкодження кровоносної судини. Бувають: зовнішні та внутрішні, первинні та вторинні (повторні), ерозіонні та септичні. Треба приділяти велику увагу профілактиці.

Метки: