Лекція Хвороби в області голови

Хвороби в області голови.

1. Параліч лицьового нерва

2. Параліч тройничного нерва

3. Запалення придаткових пазух в області голови

4. Запаленняще щелепового суглоба

5. Сторонні тіла в порожнині рота і глотки.

6. Кровотеча з носа.

Параліч лицьового нерва (Paralysis nervi facialis).

Зустрічається у всіх видів домашніх тварин (частіше коня), виявляється порушенням функції м’язів які він інервує. Центрального і периферичного походження. Одностороннім чи двосторонньої

Етіологія: частіше одностороннє, периферичні при механічних ушкодженнях — грубий повал, фіксація (зовнішня поверхня жувального М’яза по задньому краї щелепи, здавлювання (новотвором, абсцесом, гематомами, экзостозами, сторонніми білками, пораненнями недоуздка).

Перехід запалення з біля лежачих тканин (запалення привушної залози, воздухоносного мішка, середнього вуха, зовнішнього слухового проходу).

Центрального походження — митий, петехиальная гарячка, контагіозна плевропневмонія, чума собак.

Инвазійний (трипаносомози коней), ушкодження головного мозку (новотворення, крововиливи, абсцеси мозку, отруєння — травами, пестицидами, наркотиками).

Патогенез: Енергійне стискування — нервовий стовбур зберігає свою безперервність, але мієлінова оболонка посупово розпадається і розсмоктується.

На місці ушкодження — крововиливи, набряк, інфільтрація і часткова дегенерація нервових волокон.

Розрив або розріз нервового стовбура — кінці нерва розходяться в них дегенеративні зміни не лише мієліну, а й осьових циліндрів.

Це веде до порушення провідності внаслідок чого параліч.

Від характеру ушкодження — провідність нерва може відновитися.

Клініка: від місця поразки нервового стовбура і його гілок.

Двосторонній повний параліч — порушення рухової здатності м’язів (вушних раковин, повік, щік, губ) вуха відвисають (кінь, собака) птоз верхніх вік, западіння ніздрів (кінь) чи риностеноз, відвисання губ (у ВРХ менш помітно). Прийом корму утруднений, ядуха (бездіяльність м”язів розширювачів носових входів).

Однобічний повний параліч (у коней):

— верхня і нижня губи перекошені, відтягнуті на здорову сторону;

— нижня губа відвисає;

— носовий отвір звужений;

— прийом корму утруднений;

— захоплення корму зубами;

— затримка його між паралізованою щокою і зубами;

— при прийомі — голова у воду до кутів рота;

— птоз;

— відвисання вушних раковин.

У ВРХ — косе розташування верхньої губи і відвисання нижньої менш помітне, однобічне витікання слини при жуйці.

У собак — верхня губа відвисає з одного боку, рухливість раковини відсутня.

У свиней — носовий отвір неоднакової форми і ширини, коса постановка п’ятачка, відсутній активна рухливість верхньої і нижньої губ.

Двосторонній параліч щічного сплетення: вушні раковини і повіки залишаються нормальними, інші ознаки зберігаються, втрата чутливості шкіри в області великого жувального м‘яза і щоки (ушкодження поверхневого скроневого нерва).

Однобічний параліч щічного сплетення — ознаки виражені на одній стороні.

Затяжний плин паралічу лицьового нерва супроводжується атрофією м”язів які він інервує.

Діагноз: КП.

Прогноз — від ступеня ушкодження нервів і КП. При можливості відновлення провідності — сприятливий, порушення цілісного нерва, новотвореннях — несприятливий.

Лікування: комплексно з використанням фізіотерапевтичних і медикаментозних засобів, оперативних прийомів. У місці травми — коротка новокаїнова блокада, легкий масаж, солюкс (усувається біль, спазм судин, відновлюється кровообіг).

По ходу нерва — масаж і утирання суміші:

Camphorae — 15,0

Natrii chloridi — 50,0

Spyritus aethylici — 300,0

У перші 12-24 години після травми: п/ш чи в/м гідрокортизон, преднізолон, на 3-й день — парафін, озокерит.

П/ш чи в/м вітаміни В1, В12, прозерин, галактамін. П/ш — 0,5% р-р стрихніну в дозах (з розрахунку сухої речовини) коням — 0,001-0,003; ДРХ — 0,002-0,005; собаки — 0,001-0,003.

Починати ін’єкції з малих доз, а потім переходять до великих.

Н. С.Федотов (при паралічах і парезах) комбінував дію стрихніну і гальванічного струму (стрихнін п/ш гальванізацією в області розташування позитивного електрода).

Рани в області нерва — відповідна обробка (шви на нерв).

Кузнєцов А. К. і Липовців І. П. при паралічі внутрішньо — судинні введення 0,5-1% розчину новокаїну з розрахунку 2,5 мл на 1 кг маси тварини на одне введення. Повторно через день. Вітамін В12 — у кілька точок у паралізовані м”язи: В — 1000-2000 мг, Д — 10-20 мг на ін’єкцію (15-25 ін’єкцій).

Тканинні препарати тестикулярної витяжки, нікотинову кислоту — парентерально.

Двостороннє звуження носових отворів при паралічі — пластична операція по Н. Р.Фатькіну. На спинці носа висікають шматок шкіри півовальної форми розміром 15 х 6 см з наступним накладенням шва на рану.

По Іванову — резекція внутрішньої стінки носа.

Параліч трійчастого нерва (Paralysis nervi trigemini).

Порушення провідності нижньощелепової гілки, що інервує жувальні м’язи — вважають паралічем трійчатого нерва. Іноді поєднується з паралічем лицьового нерва.

Етіологія: зустрічається у всіх видів тварин.

Центрального походження: захворювання головного мозку (сказ, чума собак), крововиливи, абсцеси і новоутвореннях в мозку.

Периферичного: хвороби зубів, середнього вуха; у ВРХ і коней — частіше при травмах; в овець — при ковильні хворобі.

Клініка: Однобічний параліч — частіше на ґрунті травми:

— зсув нижньої щелепи убік;

— повіки паралізованої сторони не стуляються;

— рух очного яблука обмежено;

— чутливість шкіри відсутня;

— слинотеча;

— прийом корму і води зменшений;

— зниження вгодованості.

Двосторонній параліч:

— відвисання нижньої щелепи;

— масетер розслаблений;

— складчастість шкіри зникає;

— утрата чутливості шкіри і слизових;

— повіки не стуляються;

— можливий кератит;

— надалі атрофія жувальних м’язів.

Діагноз: КП, епізоотичні ознаки, при вивиху щелепа не стуляється.

Прогноз: однобічний — обережний, двосторонній — несприятливий (атрофія м’язів, виснаження).

Лікування: усунути причину. Далі як і при паралічі лицьового нерва.

Запалення придаткових пазух в області голови

(Sinusitis in regionis capitis).

У домашніх тварин наступні пазухи (синуси)

— лобові (лобно-раковинні в коней)

— верхнєщелепові (гайморові)

— клинопіднебінна

— решітчастої кісти

— дорсальна і вентральна носові раковини.

Лекція Хвороби в області голови.

Усі вони з’єднуються з носовою порожниною чи безпосередньо через іншу пазуху. Частіше запалення: лобових, верхнєщелепових і раковинних синусів.

Етіологія:

Запалення лобної пазухи (фронтит) – (Frontitis)

Механічне ушкодження. У ВРХ — перелом рогового відростка, переломи лобної кісти. У коней — проникнення личиник носоглоткових ґедзів. В овець — при естрозі. У собака-перелом лобних кісток. При інфекційних захворюваннях: злоякісна катаральна гарячка, туберкульоз кісток черепа, мит, чума собак.

Запалення верхнечелюстной пазухи (гайморит) – ()

при ускладнених переломах верхнєщелепової, скуловой, лобної і слізної кісток. При проникненні сторонніх тіл (корм, дріб, личинки) у пазуху. Періодонтит і карієс корінних зубів, новоутворення, інфекційні хвороби (мита, сап, актиномікоз, туберкульоз)

Запалення клинопіднебінної пазухи — зустрічається рідше. Механічні травми, личинки ґедзя, сторонні тіла.

Запалення синусів носових раковин — механічний вплив, сторонні тіла, гній з носової порожнини. Як наслідок у ВРХ і коней некроз носових раковин.

Клініка: синусити у вигляді катарального і гнійного запалення.

— Скупчення в пазухах серозного чи серозно-гнійного ексудату з послідуючим одно — чи двостороннім витіканням через ніс.

— Витікання на початку кров’янисте, потім серозно-гнійне з іхорозним запахом, надалі гнійне з грудочками.

— Витікання відсутні (при закритті пазух гноєм чи новоутвеннями). При гнійному — омертвіння слизової.

Крім загальних бувають наступні:

При Фронтитах в ВРХ — біль при перкусії лобної пазухи, підстави рогів, підвищення місцевої і загальної температури тіла, іноді кон”юнктивіт, набряк верхніх повік. Гній здавлює головний мозок, унаслідок чого пригнічення чи порушення, рухи не координовані, у ротовій порожнині залишається корм, відсутність реакції на зовнішні подразники. Некроз носових раковин (почервоніння, гнійне витікання, деформація стінки носа, зниження повітрообміну).

При Гаймориті — гнойный экссудат из нижнего отдела закрывая отверстие между пазухой и носовой полостью — расширяет пазуху, деформирует, выгибает наружу, истончается наружная пластина верхнечелюстной кости, повышение местной, иногда и общей температуры тела, боль в зоне воспаления, при пальпации мягкость, податливость и зыбление стенки полости, затем омертвение ткани и свищ.

Диагноз: КП. Травматический гайморит по травмам, исследование ротовой полости — гайморит одонтогенного происхождения. При сомнении — трепанация или пункция пазухи.

Лечение: При фронтитах и гайморитах — трепанация или вскрытие скальпелем (размягченных костей) для стока экссудата.

Ирригация их антисептическими растворами: 1-2% р-р перманганата калия, хлорамина, танина, борной кислоты, этакридина лактата.

Ежедневно — орошение полости пазухи — раствором новокаина лактата с АБ, сульфаниламидами.

Пораженный зуб — выколачивают под местной анестезией, полость альвеолы тампонируют (йодоформ эфиром или АБ), мазью Вишневского, синтомициновой эмульсией, мазью Конькова. При необходимости — гемостатическая губка с АБ. При некрозе носовых раковин и их оперативном лечении. Культю носовых раковин обрабатывают. При синусите птиц Бутьянов рекомендует: с питьевой водой уротропин по 0,002 г утенку 2 раза в день.

Воспаление гемостного сустава (Arthritis Mandibularis)

Острое и хроническое. Серозное асептическое, гнойное и деформирующее. Чаще у рабочих лошадей и КРС.

ЭтиологиЯ: Острое асептическое — насильственное продвижение хомута, резкие движения уздой, падения животного (лошади), У КРС узкая или короткая механическая привязь, глубокие кормушки, неумелая фиксация головы. У волов — при ушибах ярмом.

Гнойное воспаление — проникающие раны, переломы суставного и венечного отростков, переход с окружающих тканей, ости ковыля и т. д.

Хронический деформирующий артрит — ушибы, гнойные артриты, заболевание зубов, длительное одностороннее жевание, глубоких пролежнях, актиномикозе и флегмонах.

Клиника: при остром серозном — ограниченная, флюктуирующая, болезненная, с повышенной местной температурой припухлость. Боль и при раскрытии рта. Функция жевания нарушена, приема корма и воды — нет. Возможна атрофия жевательных мышц.

При гнойном — более значительная припухлость, сильная боль, контуры сустава сглажены, общая и местная температура повышены, из полости раны — гнойный экссудат с пимесью синовии. Разрушение суставного хряща и кариес суставных поверхностей. Возможно смещение резцов в здоровую сторону (ножницевидные зубы). Жевательные движения ограничены. Между щекой и губами скопление кормовых масс.

При деформирующем — овальное или сферическое безболезненное утолщение, животное с трудом раскрывает рот, ножницевидные зубы, появляется атрофия жевательных мышц. Жевание на непораженной стороне челюсти. Скопление кормовых масс между щекой и зубами пораженной стороны (со временем они спесовываются), животное худеет.

Диагноз: КП.

Прогноз: при остром асептическом — благоприятный., при гнойном и деформирующем — от осторожного до неблагоприятного.

Лечение: При остром серозном:

— первые сутки — холод;

— затем спиртовые или спиртоихтиоловые согревающие

компрессы;

— короткая новокаиновая блокада;

— соллюкс 2 раза в день 25-30 минут;

— парафин, озокерит, электрофорез ионов йода;

— УЗ с гидрокоритизоном;

— инъекция лидазы;

— втирание випросала, эфкамона.

При гнойном:

— пропитывание полости антисептическими растворами;

— удаление мертвых тканей, костных обломков;

— капиллярный дренаж (АБ, мазь Вишневского, синтомициновая

эмульсия).

Б. С.Семенов: в полость сустава — химотрипсин -0,02 г, неомицина сульфат — 0,5%-3мл. Перед введением в/м — 10 мл 2,5% р-ра дипразина или 2% супрастина.

Затем промывка сустава 0,5% р-ром новокаина с АБ. Курс лечения до 3 дней.

При деформирующем — при отсутствии тугоподвижности:

— УВЧ, точечное прижигание, магнитотерапия, грязе и

водолечение

— втирание остро раздражающих мазей

— можно химотрипсин в сочетании с антигистаминными и

седативными препаратами.

В/в глицерофосфат кальция, глюконат кальция. Внутрь — костная мука, сапропель. В запущенных случаях лечение безрезультатное.

Инородные тела в полости рта и глотки

(Corpora aliena in cavo orali et pharyngeo).

Регистрируются у всех видов домашних животных. Попадают с кормом, водой, случайно при искажении аппетита.

Наиболее часто у свиней (при скармливании пищевых отходов).

Реже у собак, кошек, КРС, лошадей, птиц. У КРС и лошадей — ости растений, кусочки дерева, проволоки. Собаки, кошки — булавки, иглы, кости, проволока. Острые — вонзаются в язык, небо, десны, щеки. Тупые, застревают между зубами и щеками.

У овец при гингвитах и периодонтитах, смене зубов — на месте поражений — личинки вольфартовой мухи.

Инородные тела в глотке чаще у КРС, собак, реже лошадей.

Обычно — корне — и клубнеплоды, куски не измельченного жмыха, початки кукурузы, кочерыжки. У мелких — иглы и кости. У лошадей — личинки желудочного овода.

Клиника: острые инородные тела в языке, деснах, щеках, зубах, в ротовой полости — слюнотечение, часто с примесью крови. Постоянное движение языком. Твердые предметы между зубами препятствуют приему корма, его пережевыванию, нижняя челюсть смещена, рот приоткрыт.

У КРС слюнотечение, кашель, рвотные движения, тимпания, цианоз слизистых, жвачка отсутствует.

Диагноз: осмотром (2-х сторонняя блокада нижнечелюстных нервов) или миорелаксанты, нейролептики.

Прогноз: при удаленных без значительных повреждениях, осложнений — благоприятный.

При травмах языка, десен, щек, глотки — благоприятный. Развитие флегмоны, абсцесса, остеомиелита — от осторожного до неблагоприятного.

При разрыве большой небной артерии — осторожный или даже неблагоприятный.

Лечение: Удаление инородного тела (с блокадой нижнечелюстного нерва, миорелаксантов, нейролептиков, зевниеов, мелким — наркоз). Животное фиксируют.

Инородное тело (в зависимости от величины) удаляют пинцетом, корцангом или щипцами Мюзо, или рукой. Затем орошают 1% водным раствором перманганата калия, борной к-той, борной к-той, риванолом.

Полостные личинки (у лошадей) вольфартовой мухи (овцы) пинцетом, рукой, предварительно оросив 10% водным раствором хлорида натрия или эмульсией следующего состава:

— креолина -8 г

— трипана голубого -0,5 г

— глицерина -45 мл

— воды дистиллированной — 45 мл

Образованные дефекты слизистой ротовой полости — эмульсией синтомицинаЮ стрептоцида (Е. Т.Дьяченко) или йодглицерином.

Профилактика: подготовка корма в кормоцехах, передовые технологии дрожжевания и силосования, приготовление гранул. Солому, полову, дерть запаривать или кальцинировать. Пищевые отходы — пропускать через сортировочные линии или магнитные устройства. Рнегулярная диспансеризация.

Кровотечение из носа

(Epistasis, Rinorrhagia, Haemorragia Nasi)

У всех видов животных, чаще у свиней, собак, лошадей.

Бывает капельным или струйным, из одной ноздри или из обеих, из кровеносных сосудов ли придаточных полостей; непрерывным или периодическим.

Носовое кровотечение чаще останавливается самостоятельно, иногда длительное с перерывми.

Этиология: переломы костей, разрыв сосудов, раны, инородные тела, личинки паразитов, неумелое введение носопищеводного зонда.

При некоторых инфекционных заболеваниях (мыт, сап, язвенный ринит, чума собак, злокачественная катаральная горячка рогатого скота, сибирская язва).

Изъязвляющиеся новообразования, отравления ртутью, фосфором.

Повышение кровяного давления, патологии сосудов, крови.

Напряженная работа, быстрый бег (лошади).

Тепловой или солнечный удар.

При заболеваниях легких, трахеи, гортани, поражениях придаточных полостей.

Клиника: при травмах мягких тканей носа, сосудов кровь красная или темно-красная. При изъязвляющихся новообразованиях носовой полости — продолжительное кровотечение, кровь — струйкой с примесью ихорозного запаха и распадающейся ткани.

При паразитах — капельное. Кровь из легких — пенистая. Из желудка — бурая с ихорозным запахом.

Диагноз: КП. Д. Д. — сложнее. Кровотечение из дыхательных путей — кровь алая, при дыханиии хрипы, кашель. Из желудка — в крови примесь кормовых масс, слизи, рвота.

Лечение: Покой. Прохладное помещение. Голову — кверху, орошение холодной водой (мешочки со льдом). Носовую полость орошают растворами танина, квасцов, перманганата калия, полуторохлористого железа, перекисью водорода, кальцинированной плазмой или пропитывают тампоны после проведения трахеотомии.

При стойких носовых, легочных или желудочных кровотечениях: гемостатические препараты общего действия:

— в/в -10% хлорид кальция 200-300 мл лошадям, 20-30 мл собакам.

— п/к 5% раствор эфедрина 5-10 мл крупным

— в/в 1% раствор ихтиола 80-100 мл крупным, 15-30 мл мелким

— в/в фибриноген 10 мл лошадям, корове

— в/м викасол 1% -10 мл крупным.

Отвары, настои, настойки из растений (лист крапивы, кора калины, листья подорожника большого и др.).

Метки: