Хвороби м ‘язів
1. Травматичніий міозит
2. Гнійний міозит
3. Ревматичний міозит
4. Фіброзний міозит
5. Осифікуючий міозит
6. Розриви м’язів
7. Міопатози
8. Атрофія м’язів
Міозити —
За перебігом: гострі і хронічні
За характером запального процесу:
— асептичний
— гнійний (паренхіматозний, інтерстиціальний, фіброзний, осифікуючий).
— За етіологією:
— травматичний
— ревматичний
— інфекційний.
Уражуються м’язи і проміжні тканини.
Травматичний міозит (Myositis traumatica)
При ушибах П і Ш ступеню, розтягах і розривах м’язів.
Патогенез. На місці травми розволокніння, надриви і розриви м’язових волокон, крововиливи в м’язи (можливі гематоми). Крововиливи розсмоктуються, значно сприяє розвитку проліферату і зарощенню. Потім втрати м’язових волокон, деякі стають коротшими (можлива міогенна контрактура).
При інфікуванні — гнійний міозит.
Клінічні ознаки — тривале порушення функції, припухлість, ущільнення, подряпини. М’яз потовщений, напружений, болючий, часткові, повні розриви — гематоми. Потім ознаки затухають.
Прогноз — від важкості і ступеню рубцевого зтягування м’язів.
Лікування — протизапальні засоби, потім сприяючі розсмоктуванню крововиливів і попереджуючі розвиток проліфератів (парафін, масаж, пірогенал, точкове припікання з резорбуючими мазями, ультразвук з дозованим рухом.
Гнійний міозит (Myositis Purulenta)
Причини — стафіло — і стрептококи, Е. соlі, проникаючи через пошкоджену шкіру або метастази. Після внутрішньом’язового введення аутокрові, деяких лікарських речовин (терпентинова олія, іхтіол і ін.), недотримання асептики.
Патогенез. Мікроорганізми викликають обмежене або дифузне гнійне запалення. Захоплює інтерстиціальну тканину з наступном втягненням м’язових волокон.
Під дією токсинів, мікробів (їх гіалуронідазами), ферментів і інших, інтерстиціальні і м’язові волокна лізуються. Порушується гістіогематогенний бар’єр в зоні ураження, процес розповсюджується на здорові тканини. Недостатня бар’єризація в зоні проникнення збудника.
Можливий перехід у флегмонозний процес. Сприятливий перебіг — абсцеси. Значна вірулентність збудника (капсула лізується) на шкірі нориця, перебіг хронічний.
Клінічні ознаки. Обмежений і дифузний міозит — підвищення загальної температури тіла, порушення функції м’язів. На початковій стадії:
— напружені м’язи, збільшені, біль, підвищення місцевої температури тіла колатеральний набряк.
Дифузний міозит
— розлита гаряча припухлість (ознаки флегмони)
— флуктуація (гній)
Обмежений міозит
— місцеве ущільнення
— потовщення
— біль в центрі припухлості
— припухлість обмежується
— в пунктаті гній.
Прогноз. Дифузний міозит — обережний, обмежений — сприятливий. Лікуваня — як при аеробній інфекції. Місцеве — тепло (сухе), розтин, висікання мертвих тканин, осмотерапія, ферменти, дренаж.
Лекція Хвороби м ‘язів
М’язовий ревматизм (Myositis rheumatica)
Ревматизм — це загальна інфекційно-алергічна хвороба організму, що супроводжується дистрофічними процесами в системі сполучних тканин.
Етіологія. Збудником хвороби є ревматичний стрептокок, який знаходиться тривалий час у лейкоцитах і при певних умовах депонується у сполучнотканинних утвореннях (переважно у макрофагах), зумовлюючи періодичні спалахи загострення процесу.
Сприяє — перевтома, переохолодження організму, або окремих його частин, незадовільні умови годівлі, утримання (знижується імунобіологічна реактивність організму).
Ревматизм — суглобовий і м’язовий.
На думку авторів така класифікація незовсім вірна. Це — загальна реакція організму у тих органах і тканинах, які перед захворюванням були фізіологічно найбільш навантажені. Надходження великої кількості крові до посилено працюючих органів і тканин зумовлює накопичення в них лейкоцитів з наявними в них стрептококами і алергенів, що циркулюють із кров’ю. Сприяє — зміна обміну речовин у посилено функціонуючих органах та підвищена проникність клітинних мембран у несприятливих умовах.
Під час роботи ревматичні ураження частіше у м’язах, тривалий стійловий період — у суглобах.
Патогенез м’язового ревматизму Складний і недостатньо вивчений.
Ревматичний стрептокок виділяє фермент — стрептокіназу, який підвищує проникність клітинних мембран, кровоносних судин, виходить рідка частина крові, потім фібриноген, пізнише лейкоцити з ревматогенним фактором (РФ). РФ — розщеплює основну частину сполучних тканин і утворює з ними стійкі сполуки. Звільнена від зв’язків з білками, гіалуронова кислота, будучи гідрофільною, сприяє набряку сполучних тканин, Названого мукоїдним.
Загострення процесу — виходить фібриноген, який просочує сполучнотканинні елементи, м’язові волокна, перетворюється у фібрин, і розвивається Фібриноїдний некроз. Змертвілі тканини розсмоктуючись, заміщуються клітинами сполучної тканини, і утворюються вузлики різних розмірів — формується ревматична гранулема (не лише у м’язах, а і в кровоносних судинах, міокарді, сухожиллях, сухожильних піхвах, на внутрішніх органах).
При ревматизмі не обов’язкове пошкодження одночасно багатьох груп м’язів. Та оскільки процес прогресує швидше, ніж ліквідуються зміни в раніше уражених м’язах, через кілька днів пошкодження різних м’язів, при цьому запальний процес у них на своїй стадії.
Клініка. Розрізняють гостру і хронічну.
Гостра форма. Характерні і постійні ознаки: раптовість захворювання, болючість пошкоджених м’язів, леткість болю.
Напружена хода, або кульгавість (зменшуються після тривалих рухів).
М’язи напружені, болючі, щільні, але не збільшені в об’ємі. Часто болючість у місцях переходу м’яза в сухожилок чи апоневроз. Ревматичний процес зникає в одній групі м’язів і з’являється в іншій. Змінюється локалізація болю, характер кульгавості.
Загальні явища — субфебрильна пропасниця, прискорення пульсу, дихання. Видужання 1-2 тижні. Але після охолодження організму, інших факторів — рецидиви. Якщо хронічний м’язовий ревматизм. При пальпації — тверді вузли.
Діагноз — клініка. Характерно — раптовість виникнення і гострий початок хвороби, леткість болю, симетричність уражень, позитивна реакція на препарати саліцилової кислоти.
Прогноз — при гострих — частіше сприятливий (але можливі рецидиви), при хронічному — внаслідок патологічних змін у тканинах, частіше незворотних — несприятливий.
Лікування. Сухе, тепле приміщення, якісні корма, багаті вітамінами групи В і С, солями Са, із раціону виключити кислі корми.
— дисенсибілізація організму;
— мобілізація захисних сил організму.
Характер невідкладної терапії — тривалий час поки процес не почне затухати. Усунення вогнищ інфекції:
— внутрішньом’язово — терапевтичні дози бензилпеніциліну, біциліну.
Протиалергічний засіб:
— Na саліцилат внутрішньо (10-50 г декілька днів), або внутрішньовенне
— 10% розчин 100-200 мл
— внутрішньовенне — 10% СаСЬ до 150 мл великим і 40% глюкози (до 300
— мл) декілька днів.
Замість саліцилатів:
— бутадіон (внутрішньо 5-10 г великим тваринам), анальгіну (4-12 г внутрішньо), 0,25% новокаїну до 200 мл внутрішньовенно.
Місцево втирають — 1-2 рази на день — суміш:
— із метилсаліцилату
— камфорного спирту
— розчину аміаку, ксероформу
— масла блекоти та інше з подальшим теплим укутуванням.
Хронічні випадки
— підшкірно — метилсаліцилат (до 15 мл) в кількох місцях уражень.
— Можна кортикостероїди: преднізолон та гідрокортизон всередину до 200 мг
— дексаметозон(0,1 мл/кгмаси)
— Як десенсибілізуючі: Na тіосульфат, димедрол, супрастин, тавегіл.
Профілактика. Своєчасно усувати септичні вогнища, оберігати від простуди, переохолодження, протягів.
ФІброзний міозит (Myositis Fibrosa)
Хронічний процес, який супроводжується розростанням проміжної сполучної тканини і атрофією м’язових волокон з утворенням рубців.
Наслідок — гнійного, травматичного, ревматичного міозитів, онхоцеркозних, актиномікозних уражень м’язів.
Розростання — вогнищеве або дифузне. Порушується скорочення їх (атрофія). Рубці — укорочують м’язи, які можуть обвапновуватися.
Клінічні ознаки у вигляді тяжів ущільнення, потовщення, болю нема, функція порушується.
Лікування. Вібраційний масаж, шдшкірно: 1) фібринолізин; 2) тканева емульсія; 3) точкове припікання.
В запущених випадка[ лікування безрезультатне.
Оссифікуючий міозит (Myositis ossificans)
Частіше у коней. Внаслідок травм, міозити. Патогенез повністю не вивчений.
Кісткова тканина утворюється за рахунок окістя або в м’язах із розросших сполучно-тканинних елементів.
Клітини мезенхіми в інші тканини (в залежності від функціонального призначення.
Між мязовими пучками кістка у вигляді пластинок (різних) поодиноких, множинних,
Клінічні ознаки — схожі на фібринозний мозит. Дифузне ураження : — м’яз твердий, бугристий, малорухомий, болю немає при проколі, перешкода при рентгені.
ПРогноз Частіше несприятливий.
Лікування — напочатку точкові припікання, масаж, резорбуючі мазі.
В запущених випадках — екстирпація.
Розриви мязів (Ruptura musculi)
Повні, неповні, спонтанні (сильні м’язові скорочення (брикання, на диби), травматичні (удар копитом, рогом, при падінні).
Сприяють — порушення обміну речовин, дегенеративні і атрофічні процеси.
Патогенез Нерідко при травмі відрив м’яза в початковій його частиш або в кінці.
А) частковий розрив — м’язова грижа
Б) відрив від місця закріплення — після скорочення його зміщення
В) повний поперечний розрив — розходження кінців, на черевній стінці — грижі.
М’яз регенерує не повністю. Розросла сполучна тканина заповнює дефекти, фіксує краї м’яза.
Клінічні ознаки. На кінцівках порушена статика і динаміка (кульгавість).
Розрив великогомілкового і малогомілкового м’язів — винос кінцівки вперед в розігнутому стані в тарсальному суглобі.
Пальпаторно — заглиблення, гематома, біль.
Лікування. Спокій, гіпс. Грижі черевної стінки — операція. Розриви м’язів плечового, ліктьового, колінного, тарсального суглобів не піддаються лікуванню.
Профілактика. Створювати групи — тварини з остеодистрофією і явищами адинамії.
Міопатози (Myopatosis)
Захворювання м’язів незапального характеру, пов’язане з функціональними розладами їх скорочувальних можливостей на грунті перевтоми. Порушується координація роботи м’язів агоністів, антагоністів і синергістів.
Три форми:
— Простий координаторний міопатоз — порушується робота між різними групами м’язів;
— Фасцикулярний координаторний міопатоз — порушується узгодженість дії
Не тільки між окремими м’язами, але і між м’язовими пучками в самих м‘язах;
— Міофасцикуліт – поєднання міопатозу з міозитом.
Етіологія — перевтома, неправильна підгонка збруї, неправильні тренування спортивних коней.
Частіше вражаються м’язи кінцівок (плечового та тазового поясу).
Патогенез — в основі порушення функції збудливості нервово-м’язового апарату і уповільнення передачі нервових імпульсів, а також внаслідок неузгодженості під час скорочення м’язів.
Перевтома — порушення колоїдно-хімічної реакції саркоплазми, зміна збудливості в системі нервове волокно-м’яз та зміна м’язового тонусу, Порушення нервової системи інтоксикацією, перенапруження в роботі м’язів.
Клінічні ознаки.
— Простий координаторний міопатоз — слабкість усіх кінцівок, плечового та тазового поясу під час руху. Винос, опора, нечіткі м’язи розслаблені, неболючі.
— фасцикулярний координаторний міопатоз — ознаки більш сильні, порушення координації рухів, слабкість, кульгавість на одну кінцівку. Серозний випот в порожнину суглоба (путовий, зап’ясний, тарсальний), незначна болючість, в товщі міогенози (ущільнення).
Прогноз Сприятливий за виключенням мюфасцикуліту.
Лікування. Видалити причину, фізіотерапія (масаж, теплові процедури, аплікації нагрітої грязі, озокерит). При болях внутрішньом’язово 0,25-05% новокаїн 150-200 мл + 8-Ю крапель адреналіну 1:1000. Перимускулярно (зниження напруги м’язів), спиртово-новокаїнові розчини -30-40% спирт та 0,5% новокаїн 20-30 мл на ін’єкцію. Довготривалий спокій при фасцикулярному міопатозі протипоказаний. Видужання через 10-15 днів.