Лекція Хвороби очей

Хвороби очей.

Питання:

1.  Запалення повік.

2.  Запалення слизової оболонки ока.

3.  Рани рогівки.

4.  Кератокон’юнктивіт.

5.  Помутніння кришталика (катаракта).

6.  Гнійний йодюфтальміт.

Розріз очного яблука.

1.  Кон’юнктива.

2.  Рогівка.

3.  Передня камера.

4.  Зіниця.

5.  Райдужка.

6.  Задня камера ока.

7.  Кришталик.

8.  Склера.

9.  Судинна оболонка.

10.Ю. Сітківка.

11. Зоровий нерв.

Масові хвороби очей.

Рикетсійний кон’юнктиво-кератит. (Conjunctivo-Keratitis Rickettsiosa).

Рикетсії внутрішньоклітинні паразити, локалізуються у цитоплазмі, рідше у ядрі клітин епітелію рогівки кон’юнктиви, можливо і поза клітин. Нитковидні, кулеподібні, овоїдні і гантелеподібні. Грамнегативні.

Хворіють частіше велика рогата худоба (до року) дорослі рідше і легше. Уражаються і вівці, кози, свині.

Перебіг — частіше ензоотія, епізоотії. Реєструється круглий рік.

Етіологія. Хворі та перехворівші (зберігається до 83 днів). Контактний, повітряно-крапельним і трансмісивним шляхом, рідше — аліментарне. Не виключено — внутрішньоутробно.

Клінічні ознаки — по Плахотіну з співробітниками 6 стадій:

Перша — серозно-катаральний кон’юнктивіт. 6-12 днів;

Друга — ерозії рогівки, порушення дзеркальності. 2-14 днів;

Третя — клітинна інфільтрація (сірувате часте або молочно-біле

>  помутніння рогівки, її васкуляризація. 7-14 днів;

>  четверта — абсцес:

П’ята — виразки рогівки. До 33 днів;

Шоста — рубцювання, стихання запалення, рубець.

Типово асептичний перебіг (перші три стадії) потім інфекція. Тривалість стадій залежить від своєчасності, ефективності лікування та опірності організму.

Діагноз. Клінічні ознаки, лабораторні дослідження.

Диференційний діагноз від хламідіозу, телязіозу та ін.

Лікування. Позитивно діють:

>  Сульфаніламіди (сульфазол, стрептоцид, сульфацил натрію) і

>  Біцилін-1; (3); (5). Антибіотики тетрациклінового ряду;

>  Біцилін і пеніцилін (порошки) і тетрациклін в полівініловому спирті.

>  Ерітроміцин з риб’ячим жиром, дибіоміцин і синтоміцинової

>  емульсії. 15% прополісова мазь;

>  ГЛП (плівки) з лізоцимом, сульфаніламіди і антибіотики;

>  По Авророву з сульфацил-натрієвою маззю або синтоміциновою

>  емульсією;

>  УЗИ терапія (в 3-ю, 4-у, 5-у, 6-у стадії)

Гатін — блокаду — у підочний канал і під шкуру в ділянці повік.

Голіков, Шитов — розчин новокаїну в ділянку верхнього шийного

Симпатичного вузла.

Бурчукадзе — спиртово-новокаїнова блокада війчатого вузла.

Хламідіозний кон’юнктиво-кератит. (Conjunctivo-Keratitis Chlamidiosa)

Частіше у великої рогатої худоби і дрібної рогатої худоби.

Збудник Chlamidia psittaci. У відокремлюваних слизових — ока, носа, сльозах хворих та перехворілих.

Облігатні, внутрішньоклітинні паразити, здатні утворювати внутрішньоклітинні включення. Подібні до рикетсій: мають паличку, містять РНК і ДНК, розмножуються простим діленням, чутливі до сульфаніламідів, грамнегативні.

Сприйнятливі тварини усіх вікових груп, частіше до року. Сприяють зменшення резистентності, порушення зоогігієнічних норм утримання.

Передається — контактним шляхом (злизування, кашель), мухами. Багато при концентрації поголов’я літом. Іноді панофтальміт і розрив ока.

Клінічні ознаки. Інкубаційний період 7-14 днів. Одне, рідше два ока. Витікання із кон’юнктивального міхура і носа, рясне, водянисте і виразки. Рясний ріст периферичних судин, особливо по краю.

Діагноз — лабораторні дослідження.

Прогноз — своєчасне і наполегливе лікування — сприятливий (одужання через 8-14 днів). Інші випадки — сумнівний або несприятливий.

Лікування як і при рикетсіозі. Антибіотики тетрациклінового ряду (вони порушують ферментативну діяльність хламідій, перешкоджають їх виходу із клітин і проникнення у здорові клітини.

Профілактика. Ізоляція хворих, лікування, протиепізоотичні заходи.

Лекція № 25 (2 години)

Запалення повік. Blafaritis

Етіологія. Механічні, термічні, хімічні фактори при інфекційних та паразитологічних хворобах.

Симптоми. Гіперемія, потовщення повік, очна щілина звужується, свербіж, випадання вій. Утворюються шматочки, лусочки — Лускатий блефарит.

Виразковий блефарит — біля основи вій виразки, вії можуть випадати. Після загоювання — рубці, краї потовщені, їх виворіт.

Глибокий блефарит опухання повік, болючість, горячи на дотик. Гіперемія кон’юнктивити, може утворюватися абсцес.

Ячмінь — обмежена форма гнійного блефариту. При цьому гнійне запалення мейбомових залоз і волосяних мішечків.

Діагноз. Клінічні ознаки.

Прогноз — сприятливий. Лікування. При поверхневому:

—  шкіру повік 3% розчином борної кислоти;

—  2-3 рази на добу антисептичними мазями або емульсіями

—  (бібіоніцинова, тетрациклінова).

^ При виразковому:

—  3% розчин борної кислоти;

—  уражені місця — мазями;

—  кірочки знімають, а виразки припікають 4% розчином ляпісу або 5%

ЙОДОМ. rt^tP

Підвищення резистентності — вітаміни, аутотерапія, гемотерапія, тканинна терапія (опромінення власної крові в дозі 0,5-1 мл/кг маси).

У товщу повік новокаїн-антибіотикові суми. Пункцію абсцесу.

Запалення слизової оболонки ока

(КОН’ЮНКТИВІТ) Соїх

Зустрічаються часто і поєднується з запаленням рогівки.

Етіологія. Механічні пошкодження ока, сторонні тіла, при завороті, дія мікроорганізмів (стрептококи, стафілококи, хламідії), паразитів (телязії), хімічних речовин (кислот, лугів, вапняного, цементного прілу, аміаки.), фізичних факторів (опіків, УФП), при нестачі вітамінів А.

Інфекційні хвороби, які супроводжуються кон’юнктивітом (мит, чума собак)-

Клінічні ознаки та патогенез. Катаральний кон ‘юнктивіт (гострий або

Хронічний). Гострий — сильна гіперемія, припухлість кон’юнктиви, світлобоязнь, спазм повік, витікання серозного, слизового ексудату. Хронічний — гіперемія незначна, кон’юнктива жовтувато-червоновуватого кольору, світлобоязні немає.

Кон’юнктива сліпонароджених тварин більш чутлива до дії подразників. Навіть антибіотики могуть викликати запалення. У них судинна реакція поєднується з гіперплазією бакалоподібних клітин, посиленням секреції, значною міграцією моноцитів та макрофагів (гістіоцитів), які знешкоджують різні чинники запалення.

Хронічний перебіг — накопичується юні лімфоцити, більшість з яких кілери, а запалення стає гіпреергічним.

У зрячонароджуваних крім цього супроводжується активізацією субкон’юнктивального лімфоїдного комплексу (посилюється проліферація плазматичних клітин, нагромаджується макрофаги).

Хронічний перебіг — активізація фолікулів кон’юнктиви.

Фібринозний кон ‘юнктивіт — випотівання фібринозного ексудату і некроз кДон’юнктиви, на поверхні фіброзна плівка. Кон’юнктива повіки опухає,

СВІТЛОбоЯЗНЬ. PimttMi. GL

\J Гнійний кон’юнктивіт — виділення гнійного ексудату. Епітелій слизової інфільтрованої нейтрофілами. Запалення переходить на рогівку.

Флегмонозний кон ‘юнктивіт — запалення не тільки кон’юнктиви, а й сполучної тканини. Слизова набрякає, випинається з очної щілини, яка сильно звужується.

, s Фолікулярний кон ‘юнктивіт — частіше у собак. Спостерігається гіперплазія х лімфатичних фолікулів на бульварній поверхні третьої повіки у складі фолікулярних сосочків.

Збільшення фолікулів внаслідок припливу і акумуляції значної кількості макрофагів та малих лімфоцитівг(жюнізація запалення).

Сосочковий кон ‘юнктивіт частіше у собак, рідше у кішок. На бульварній поверхні третії повіки потовщення сосочка не містять лімфофолікулів. Гіперплазія сосочків проліферації сполучної тканини, її мйкоїдне та фібртноїдне набрякання з переходом у некробіоз.

, п .иГландулярний кон’юнктивіт — гіперплазія поверхневої, сльотної залози ti третьої повіки, її край збільшується в об’ємі і випинається.

Зустрічається змішана форма захворювання (фолікулярна-гландулярну). 5 Сухий кон ‘юнктивіт складне хронічне запалення слизової оболонки (частіше у собак). Перенапруження сльотної секреції — руйнуються ацинусні залози, запустіння їх —> заростання сполучною тканиною. Кількість сльотного секрету зменшується, слизова оболонка суха.

Діагноз по клінічним ознакам.

Фолікулярний — знеболювання (4% новокаїн), виводять пінцетом третю повіку і оглядають бульварну поверхню. При захворюванні гіперплазовані фолікули («просяне зерно»).

«Сухий» — проба Шимера. Під нижню повіку фільтрувальний папір (смужку), через хвилин} витягують — норма — зволожується 8-9 мм; при захворюванні — 2-5 мм паперу.

Лікування.

Гострий катаральний:

—  3% борну кислоту;

—  краплі 0,25-2% розчину цинку сульфату (в’яжуча дія), можна з 1%

—  хлоридом натрію.

Хронічний катаральний:

— промивають 1-3% розчином срібла нітрату і відразу ж 1% розчином

Хлориду натрію;

— можна 2-8% розчин протарголу, 2% розчин натрію тетраборнокислого

(бура).

При болючості до крапель додають дикаїн, адреналіну гідрохлорид (1:1000).

Деякі автори рекомендують очні кортикостероїди та антибіотикові мазі. Ретробульбарна новокаїнова блокада, тканинна терапія за Філатовим.

При гнійних кон’юнктивітах в кон’юнктивальний мішок — краплі антибіотиків у розчині новокаїну і 30% розчин альбуциду, можна мазі та емульсії антибіотиків.

Око промивають розчином фурациліну (1:5000), етакридину лактату (1:1000), 1% перекису водню, непогано 5-10% йодоформна або ксероформна мазі, можна лікувальні плівки.

При фолікулярному — фолікули третьої повіки припікають ляпісом, потім промивають 1% розчином натрію хлориду.

При сосочковому — висікають гіперплазовані сосочки (ножицями, скальпелем), рани — ляпісом.

При гландулярному — гіперпцазовані слізні залози на краю третьої повіки висікають ножицями (поверхневе знеболювання).

При «сухому» пересаджують протоку привушної слинної залози.

Помутніння кришталика (катаракта) Cataracta

Етіологія та патогенез — найчастіше результат захворювання навколишніх тканин, хвороб окремих органів та всього організму. При порушенні живлення кришталика, при механічних пошкодженнях, променева енергія, загальні отруєння, вік (синильна катаракта).

Помутніння — зумовлене втратою прозорості його капсули або паренхіми.

Капсулярна катаракта — розростається епітелій передньої стінки капсули, який заглиблюється в поверхневі шари паренхіми кришталика. В паренхімі щілини, заповнені мутною рідиною, набряк її волокон. Вони руйнуються або склеротизуються, відкладаються солі вапна, холестерин, гематоідин тощо. Змінюється форма кришталика, він ущільнюється, стає непрозорим (частково або повністю).

Катаракта:

—  природжена

—  травматична

—  симптоматична (при чумі собак, злоякісній катаральній гарячці)

—  токсична

—  стареча (синильна)

Симптоми. Молочно-біла пляма. Окремі краплини і диски, щільні утворення.

Діагноз. Огляд ока, офтальмоскопія. Прогноз Несприятливий.

Лікування. На початку захворювання протягом 2-3 тижнів рибофлавін, аскорбінова кислота, йодисті препарати, тканинна терапія, введення протеолітичних ферментів, ультразвук.

Медикаментозне лікування малоефективне. Оперативне видалення непрозорого, пересаджують штучний.

Лекція Хвороби очей.

Гнійний панофтальміт

Етіологія. Проникаючі і інфіковані рани ока — перехід запалення із сусідніх тканин, гнійне запалення окремих частин очного яблука.

Симптоми. Тварина пригнічена, погіршується апетит, підвищується температура тіла, припухання повік, гіперемія кон’юнктиви, помутніння рогівки. Проникаючі рани — гнійний ексудат, ознаки гнійного запалення судинної оболонки і сітківки.

З часом — гнійне розплавлення тканин ока.

Прогноз несприятливий (втрата зору). Ускладнення енцефалітом.

Лікування. Загальна антибіотико терапія та сульфаніламідна терапія — на початку.

Тяжкі випадки:

—  Евісцерація — під місцевим наркозом (жуйні). Вирізають рогівку і

—  видаляють кюреткою вміст очного яблука, залишають склеру. Промивають

—  антисептиком — тампоном з антисептичним порошком або маззю. Накладають

—  шви на повіки (знімають на четвертий день).

—  Енуклеація — коловий розріз. Вздовж склепіння розрізають кон’юнктиву,

—  пересікають м’язи, зоровий нерв, видаляють очне яблуко. Тампон, шви:

—  знімають через чотири дні.

Хвороби рогівки.

Хвороби рогівки — одна з основних патологій очного яблука. І, як наслідок, зниження зору, повна сліпота (рубці, більмо).

Норма рогівки. Щільна, прозора, блискуча, волога, дуже чутлива, сферичної форми.

Гострі і хронічні кератити.

>  Поверхневі, глибокі (стромальні) задні;

>  Асептичні, гнійні, специфічні, алергічні та нейротрофічні.

>  Інколи поєднуються.

Первинні і вторинні

>  Механічні;

>  Біологічні;

>  Хімічні;

>  Фізичні;

>  Або поєднуються.

Втягнення в процес із-за запалення кон’юктиви, райдужної і судинної оболонок (кон’юнктивіти, сиріти, увеїти).

Клінічні ознаки кератитів При гострих — блефароспазм, на початку сльозотеча, потім слиз і гній, біль, поверхнева (кон’юнктивальна) або глибока (епіскверальна або перикорниальна) ін’єкція судин. Відтинок білого кольору — асептичний, а жовтого — гнійний процес.

Поверхневий катаральний кератит.

Зустрічаються найбільш часто, вражається багатошаровий плоскій епітелій і передня прикордонна пластинка.

Клінічні ознаки. Утворення ерозій, виразок (дегенерація епітелію), потім помутніння її.

Тяжкий перебіг — обширні ерозії або багато дрібних.

Сльозотеча, світлобоязнь, поверхнева гіперемія, васкуляризація рогівки поверхневими судинами. Зазвичай з кон’юнктивітом.

Прогноз. Сприятливий.

Лікування. Місцеве в’яжучі і дезинфікуючі:

> 1%р-н цинку сульфату,

^ 2% р-н борної к-ти.

Ретробульбарна по Авророву. Для розсмоктування помутнінь:

>  тканинні препарати по Філатову;

>  5-10% мазі калію йодиду;

^ зменшення гіперемії — адреналін. Профілактика гнійного — антибіотики і сульфаніламіди.

Судинний Кератит. (Keratitis vasculosa, S. pannosa)

Особливість — багато поверхневих кровонаповнених судин під епітелієм і передньою прикордонною мембраною.

Клінічні ознаки. Судини по периферії, часто до центру рогівка непрозора. Епітелій проліферує — підіймається, поверхня горбиста (як грануляційна тканина) — потім рубець і більмо. Сльозотеча, світлобоязнь, порушення зору.

Лікування — зняття подразнення — по Авророву. Синтоміцин (емульсію). Тканинні препарати. Периктонія або перидектонія.

Периктонія — по Авророву. Потім циркулярний розріз кон’юнктиви склери.

Перидектонія — розсікання навколо рогівки по склері смуги шириною 0,5 см. Розсічення судин (друга операція краще). Припікання судин — паличками нітрату срібла або порошок — моно хлорид ртуті (каломель).

Поверхневий гнійний кератит.

(Keratitis superqicialis purulenta)

Із поверхневого катарального (інфекція) або з гнійним кон’юнктивітом. Ускладнення при чумі собак, злоякісній гарячці великої рогатої худоби.

Клінічні ознаки — рясне слизово-гнійне витікання, світлобоязнь, блефароспазм, крайове помутніння рогівки. Жовтий відтінок. На місці гнійних інфільтрацій — стійке помутніння.

Прогноз — сумнівний (рубець).

Лікування — протимікробні, новокаїнова терапія (спочатку). На заключному тканинна терапія, розсмоктуючі препарати. Мазь гідрокортизонова — затримує регенерацію виразок (неефективна).

Глибокий (стромальний) гнійний кератит.

(Keratitis projunda purulenta).

Всі тварини. Передують негнійні форми. Вторинне — інфекційні хвороби. Дифузна (розлита) і обмежена (абсцес) форми. Обидві рідко розсмоктуються, частіше виразки і більмо.

Клінічні ознаки — сильна світлобоязнь, сльозотеча, потім слизово-гнійне, біль. Кон’юнктивальна і перикон’юнктивальна ліценції судин. Рогівка — жовтого кольору. Помутніння її.

Через 5-7 днів відторгнення мертвих ділянок. Виразки з обмеженням. Абсцес розкривається — теж виразка. Грануляції заповнюють перетворюючись в рубець. Запалення стихає. Захоплення рогівки.

Прогноз — своєчасне і правильне лікування — сприятливий. Ні — утворюється більмо. Можливо — кератецеле, панофтальміт, розрив глазного яблука.

Лікування. Антибіотики і сульфаніламіди

>  фурацилін, риванол;

>  глазні лікувальні плівки (ГЛП);

>  по Авророву;

>  тканинна терапія;

>  абсцес — проколоти.

Оцените статью
Adblock
detector