Словники та словникові видання з української мови.

Лексика української мови утворилася тоді, коли виділилась українська нація, народність. Формування власне української лексики складає довготривалий історичний період. Так, наприклад, вперше слова „Україна”, „український” фіксується у літописах 12 ст. (1137 р.). Але офіційна мова почала називатися українською після революції 1917 р. Свідченням довготривалого періоду розвитку власне української лексики є історичні словники, наприклад, Лаврентія Зизанія (1594), Словник Палево Беринда, Словник Єпіфанія Славинецького (17 ст.), Словник Арсенія Корецького (18 ст.), Словник Павла Білецького-Носенко (19 ст.), Словник Бориса Грінченко (1907 – 1909 гг.) – 4 тома, Словник (11 томів) СУМ (словник української мови) 1970 – 1980 гг. – 135 тис. слів, Великий Зведений Орфографічний словник, який виданий в 2003 році, нараховує 253 тис. слів, Тлумачний словник – 170 тис. слів.