Методи діагностики вагітності та її термінів

Діагностика вагітності та визначення її термінів є важливим завданням акушерської діагностики. Вона має велике значення для організації правильного утримання і годівлі вагітних тварин, підготовки їх до родів, а в разі неплідності – своєчасного прийняття заходів по її профілактиці.

Для діагностики вагітності розроблені клінічні та лабораторні методи.

Клінічні методи діагностики вагітності включають:

– збір анамнезу;

– рефлексологічне дослідження;

– зовнішнє дослідження (огляд, пальпація, аускультація);

– внутрішнє дослідження (вагінальне, ректальне);

– ультразвукове дослідження (сонографія)

Анамнез дозволяє виявити ймовірні ознаки вагітності:

1. Відсутність статевої циклічності протягом 30 і більше днів після чергового осіменіння.

2. Покращання апетиту та вгодованості тварини.

3. Підвищення стомлюваності та пітливість.

4. Іноді спостерігається спотворення апетиту.

5. Підвищення частоти дихання і пульсу.

6. Більш спокійна поведінка тварини.

7. Збільшення частоти акту дефекації та сечовиділення.

8. Зниження продуктивності, зміна смаку молока.

9. Набряки кінцівок і нижньої черевної стінки.

Цінними даними при зборі анамнезу є записи в журналі осіменінь.

Рефлексологічне дослідження проводять з використанням самця-пробника. Базується даний метод на оцінці реакції самки на самця: виявлення статевої охоти вважається істинною ознакою неплідності, а її відсутність – ймовірною ознакою вагітності.

Оглядом можна встановити ймовірні (зміна контурів живота, збільшення молочної залози, набряки) та істинну (рухи плода) ознаки вагітності

Пальпація черевної стінки дозволяє встановити істинну ознаку вагітності – наявність плода.

Вагінальним дослідженням можна виявити сухість та блідість слизової оболонки, наявність слизової пробки в каналі шийки матки, пропальпувати передлежачі частини плода. Але даний метод має малу практичну цінність.

Ректальний метод дозволяє не лише діагностувати вагітність та її терміни, а й встановити неплідність та гінекологічний діагноз. Метод базується на оцінці стану яєчників, рогів, тіла і шийки матки, маткових артерій і плода. Використовується на крупних тваринах.

Метод сонографії (sonos – звук, graphio – відображую) дозволяє об’єктивно (за наявністю ембріональних рідин, ембріонів та плодів) діагностувати вагітність та її терміни. Крім того, даний метод дає змогу виявляти патології внутрішньоутробного розвитку і статевої системи.

Лабораторні методи включають дослідження молока, сечі, крові, слизу з піхви і базуються на виявленні у вагітних тварин змін вмісту гормонів, фізико-хімічного складу секрету геніталій. Для діагностики вагітності розроблені методи: кип’ятіння цервікального слизу, питомої ваги цервікального слизу, крапельний, коагуляційна проба, гормональні (біологічна реакція, реакції Колла і Харта, Фрідмана і Шнейдера, Цондека і Ангейма, імуноферментний та радіоімунологічний аналіз), кристалізація шийкового слизу, за електричним потенціалом біологічно-активних точок та ін.

Частота дослідження і вибір методу діагностики вагітності залежить від виду тварин та технологічних особливостей ведення тваринництва.

Орієнтовні терміни діагностики вагітності та неплідності подані у таблиці 6.4.1.

 

 

Татлиця 6.4.1. – Терміни визначення вагітності

Тварини Методи діагностики після осіменіння
Пробника Сонографія Ректальний Пальпації Огляд
Корова 10–30 дн. 31 дн. 75–105 дн. 7–8 міс. 6–7 міс.
Кобила 8–30 дн. 11 дн. 45 дн.
Свиня 15–30 дн. 17 дн. 30 дн. Ост. четвертина вагітності
Вівця, коза 5–30 дн. 26 дн. 60 дн.
Сука 25 дн. 28–35 дн.

Кролиця 5–6 дн. 10–11 дн. 14 дн.
Нутрія Не

Розроблено

45–50 дн. Ост. четвертина вагітності

 

Діагностика вагітності у корів і телиць. Основними методами діагностики вагітності є: рефлексологічний з допомогою бугаїв-пробників, сонографії і ректального дослідження.

Рефлексологічний метод. Бугаїв-пробників (одного на 150–200 корів) щоденно вранці та ввечері випускають на 1,5–2,0 години в загони, де знаходяться корови. Щоденний дозований контакт бугаїв з коровами сприяє прояву стадії збудження у неплідних. Якщо у корів протягом 30 днів після осіменіння, при щоденному контакті з бугаями не проявилася стадія збудження статевого циклу, то ймовірність тільності складає біля 95 %. Різноманітні гінекологічні хвороби, неповноцінна годівля та інші причини підвищують ймовірність анафродизії і зменшують точність даного методу діагностики вагітності.

Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії дозволяє діагностувати вагітність з 31–37-го днів після осіменіння (Г. Г.Харута, В. Д.Недвига). Частота сумнівних діагнозів складає 2,5 %. Візуалізація ембріону дозволяє у 100 % ставити позитивний діагноз на тільність.

Ректальний метод визначення вагітності застосовують з 60 днів після осіменіння. У цей час виникає багато (до 10 %) діагностичних сумнівів. Краще застосовувати цей метод через 75–105 днів після осіменіння, що дає близьку до (100 %) відповідь щодо тільності чи неплідності.

Основні ознаки тільності у різні терміни:

Два місяці. Матка атонічна, знаходиться на межі тазової і черевної порожнин. Ріг — плодовмістилище, вдвічі більший від протилежного, флуктує. Інколи збільшення і флуктуація спостерігаються лише у верхівці рогу — плодовмістилища.

Три місяці. Матка знаходиться у черевній порожнині та частково розміщується у тазовій, стає кулеподібною, біля 15–20 см у діаметрі, міжрогова борозна згладжується. У цей час необхідно диференціювати вагітну матку від наповненого сечового міхура. З цією метою рукою захоплюють шийку матки і переміщують пальці до тіла і рогів. Якщо кулеподібне утворення є вагітною маткою, то відчуття зв’язку шийки, тіла і матки буде неперервним, а у неплідної матки швидко знаходяться роги і сечовий міхур, як окремі морфологічні утворення.

Чотири місяці. Матка нагадує собою тонкостінний міхур, який повністю знаходиться у черевній порожнині, а її шийка — на межі тазової і черевної порожнин. При вібрації пальцями відчувається флуктуація і плід. На верхівках і до середини рогів (за великою кривизною) матки відчуваються плаценти, величиною з лісовий горіх, інколи — з голубине яйце. Вібрує середня маткова артерія з боку рогу — плодовмістилища.

ПЯть місяців. Матка опущена в черевну порожнину. Плаценти розміщені по всій її поверхні. Біля шийки матки плаценти мають розміри голубиного яйця, а біля верхівок – у 1,5–2,0 рази більші. Пальпується плід. Починає слабко вібрувати середня маткова артерія з боку вільного рогу-плодовмістилища.

Шість місяців. Матка опущена до черевної стінки і практично стає недоступною для пальпації. З тазової у черевну порожнину видовжується піхва, яка промацується як слабко відчутний тяж. Сильно вібрує середня маткова артерія з боку рогу-плодовмістилища і слабко — з протилежного.

Сім місяців. Ознаки як і у шість місяців. Сильно вібрують середні маткові артерії з обох боків та інколи відчувається вібрація задньої маткової артерії з боку рогу-плодовмістилища.

Вісім місяців. Шийка матки розміщена на межі черевної і тазової порожнин або на вході у останню. Пальпуються передлежачі частини плода, плацентоми величиною з куряче яйце різних розмірів. Добре відчувається вібрація обох середніх і однієї задньої маткових артерій.

Дев’ять місяців. Передлежачі частини плода знаходяться у тазовій порожнині. З’являються ознаки передвісників родів, починає виповнюватися молочна залоза, а її секрет стає білого кольору (за консистенцією нагадує молозиво або молоко).

Методом пальпації вагітність визначається з правого боку після опускання плода і прилягання його до бокової частини черевної стінки, що частіше буває з 7-ми місяців вагітності. Для проведення дослідження дослідник стає з правого боку, ліву руку кладе на маклак, а долоню правої руки прикладає до правої черевної стінки. Натиском руки дослідник відтісняє черевну стінку всередину і вверх. Потім швидко послаблює тиск, але не віднімає руку від поверхні черевної стінки. При цьому відчуваються поштовхи плода. Пальпацію проводять декілька разів, зміщуючи руку вверх, вниз, вперед, назад.

Огляд проводять при достатньому освітленні, стоячи позаду тварини. Звертають увагу на зміну контурів живота, набряки черевної стінки, кінцівок, молочної залози, а також визначають істинну ознаку вагітності (наявність плода) за коливанням черевної стінки при рухах плода.

Діагностика вагітності у кобил. Об’єктивним раннім методом діагностики вагітності у кобил є Сонографічний, який дає можливість діагностувати вагітність з 11-го дня після осіменіння за появою ембріонального міхура і з 23-ї доби — за візуалізацією ембріона (Д. В.Подвалюк).

Ректальну діагностику жеребності краще застосовувати з 45-ти днів після осіменіння. Матка нежеребної кобили рівномірно плоска, а яєчники знаходяться на рівні маклаків.

Півтора місяці жеребності. Яєчники збільшені за рахунок жовтих тіл і фолікулів. Один яєчник дещо опущений вниз. Роги матки пружно-еластичні, збільшені. На межі тіла матки і одного з рогів виявляється флуктуюче збільшення, розмірами з куряче яйце.

Два місяці. Яєчник з боку місця-плодовмістилища дещо опущений вниз. У місці плодовмістилища пальпується флуктуючий міхур, розмірами 10´15см.

Три місяці. Яєчник з боку місця-плодовмістилища опускається до середини висоти тазової порожнини. Міхур у матці збільшується до 20–25 см і добре флуктує.

Чотири місяці. Яєчники опускаються до дна таза, а матка — у черевну порожнину. Міхур у матці набуває розмірів до 40 см; інколи промацується плід. Шийка матки розміщується на межі тазової і черевної порожнин. Відчувається слабка вібрація середньої маткової артерії з боку плодовмістилища, а широка маткова зв’язка з боку рогу плодовмістилища напружена.

П’ять місяців. Матка знаходиться у черевній порожнині. Плідний міхур великий, добре флуктує. Виразно вібрує середня маткова артерія з боку плодовмістилища.

Шість місяців. Шийка матки опускається в черевну порожнину, а матка з плодом — до нижньої частини черевної стінки, що спричиняє погіршення її обстеження. Починає вібрувати середня маткова артерія з боку, протилежного до плодовмістилища.

Сім-вісім місяців. Шийка матки опущена в черевну порожнину; у 8 місяців промацуються передлежачі частини плода. Вібрують обидві середні маткові артерії і задня маткова артерія з боку плодовмістилища.

Дев’ять місяців. Шийка матки розміщена у тазовій порожнині; пальпуються передлежачі частини плода. Відчутно вібрують зазначені маткові артерії.

Десять-одинадцять місяців. Передлежачі частини плода розміщуються в тазовій порожнині. Всі артерії добре вібрують. Виповнюється молочна залоза.

Діагностика вагітності у свиней. Найбільш доцільним методом діагностики вагітності у свиней є транскутанна або трансректальна сонографія. Діагноз на вагітність у свиноматок з високою точністю під час масових досліджень на фермах встановлюють з 24-го дня супоросності.

Рефлексологічний метод застосовують на 15–30-й дні після осіменіння. Самця-пробника пускають до свиноматок щоденно на 1,5–2 години. Відсутність статевої охоти вказує на можливу вагітність.

Метод пальпації та ректальне дослідження використовують рідко.

Оглядом на пізніх строках супоросності можна виявити збільшення черевної порожнини, ріст молочної залози, появу молозива.

Діагностика вагітності у овець і кіз. Для діагностики кітності використовують рефлексологічний метод, сонографію та пальпацію.

Самця-пробника випускають в отару осімінених самок з 10-го (овець) і з 5-го (кіз) по 30-й день рано і ввечері на 2 год. Відсутність статевої охоти є ймовірною ознакою вагітності.

Діагностику кітності методом сонографії за візуалізацією ембріонів можна проводити з 25–30-го дня після осіменіння (Харута Г. Г., Хіцька О. А.).

Метод пальпації плодів через черевну стінку ефективний в другій половині вагітності. Тварину перед дослідженням необхідно витримати на голодній дієті не менше 12 год. Для зменшення напруги черевних стінок вівцю піднімають за задні кінцівки на підставку. Дослідження проводять обома руками, плавно стискуючи черевні стінки. Зверху під хребцями пальпуються нирки у вигляді щільного рухомого тіла. Під нирками пальпуються вагітна матка і плоди. А. П.Студенцов при масових дослідженнях рекомендує підводити під живіт вівці зігнуту в коліні праву ногу, поступово стискуючи вентральну черевну стінку вверх і вправо. Одночасно з цим пальпують матку.

На пізніх строках вагітності можна спостерігати асиметрію контурів черевної порожнини (відвисання та вип’ячування правої черевної стінки).

Діагностика вагітності у м’ясоїдних та кролиць. Найбільш ефективними методами діагностики вагітності у сук, кролиць і нутрій є сонографія і пальпація.

Ультразвукова діагностика вагітності за появою ембріональних рідин можлива у сук та кішок з 17–18-го дня після осіменіння, а у кролиць – з 7–8-го дня. Об’єктивна діагностика за візуалізацією ембріонів проводиться з 25-го дня після осіменіння у сук і кішок та з 10–11-го дня – у кролиць.

Пальпацією через черевну стінку можна промацувати плоди після третього тижня вагітності у сук та ампулоподібні флуктуючі потовщення рогів матки з 14-го дня у кролиць. На пізніх термінах вагітності добре промацуються плоди.

 

Метки: , ,