Оцінку телят проводять відразу після народження. При цьому встановлюють морфологічні та функціональні показники їхнього розвитку: за масою їх тіла, довжиною тулуба, характером волосяного покриву. Оглядають ротову порожнину, звертаючи увагу на стан різців, їх кількість і розвиток. Визначають час від народження до прояву рефлексів руху і ссання.
До морфологічно зрілих відносять телят:
– з масою тіла 26–35 кг;
– з довжиною тулуба 81–95 мг;
– при наявності 6–8 різців;
– шерстний покрив рівномірний, має блискучий відтінок і добре тримається у шкірі.
Нормальними строками прояву рефлексів руху і ссання після народження вважаються до 60 і 70 хв відповідно.
Морфологічна гіпотрофія характеризується зменшенням маси тіла при народженні до 25 кг, довжини тулуба до 80 см, прорізуванням менше 6 різців, поганим триманням волосся у шкірі, кучерявістю його з матовим відтінком та появою алопецій (випадання волосся) на різних ділянках шкіри. Функціональна незрілість новонароджених телят проявляється відсутністю реалізації рефлексів руху протягом 60 хв і ссання – 70 хв після народження.
Коли ознаки морфологічної і функціональної незрілості телят проявляються одночасно, то новонароджених слід відносити до морфо-функціональних гіпотрофіків. Захворюваність телят, які народжуються з ознаками гіпотрофії, зростає на 65 %, а смертність – на 55 % порівняно з нормально розвинутими. Господарське вибракування теличок, які народжуються гіпотрофіками, складає 16 % і пов’язане з недостатнім їх розвитком та частими захворюваннями. Репродуктивний потенціал теличок, які при народженні мають ознаки морфологічної, функціональної чи морфо-функціональної незрілості, реалізується лише на 16 %. Зниження репродуктивного потенціалу серед телиць, які при народженні були гіпотрофіками, пов’язане з морфологічними змінами у статевому апараті у вигляді гіпотрофії, гіпофункції та склерозу яєчників, недорозвиненості матки, що супроводжується анафродизією і зниженням заплідненості.
Таким чином, використання теличок, які при народженні мали показники морфологічної, функціональної чи морфофункціональної незрілості, для ремонту стада недоцільне. Не слід також використовувати теличок, які народилися у двійнях (парах) з бичками, оскільки вони, у своїй більшості, є фримартинками. У інших видів с.-г. тварин такої закономірності не відмічається.
За результатами власних досліджень та літературних даних ми рекомендуємо проводити оцінку новонароджених за даними таблиці (8.5.1; 8.5.2).
Таблиця 8.5.1 – Фізіологічна характеристика (нормотрофіків)
| Вид тварин | Довжина, см | Маса, кг / % від матері | Волосяний покрив | Кістки черепа | Різці | Прояв рефлексів, (хв) | |
| Руху | Ссання | ||||||
| Телята | 80 – 100 | 25 – 40/6 – 8 | Сформований | Скостеніли | Всі прорізались | 20 – 60 | 30 – 90 |
| Лошата | 100 – 150 | 30 – 60/8 – 12 | Сформований | Скостеніли | Всі, прорізались ікла | До 60 | До 90 |
| Ягнята
Козенята |
30 – 50 | 2 – 3/6 – 8 | Сформований | Скостеніли | Різці прорізались | 20 – 90 | 20 – 90 |
| Поросята | 15 – 20 | 1/0,5 – 1 | Густа щетина | Скостеніли | Різці та ікла прорізались | Після розриву пупкового канатика |
Таблиця 8.5.2 – Характеристика гіпотрофіків
| Вид тварин | Довжина, см | Маса, кг
% від матері |
Волосяний покрив | Кістки черепа | Різці | Прояв рефлексів, (хв) | |
| Руху | Ссання | ||||||
| Телята | До 80 | До 20/до 6 | Можуть бути алопеції, волосяний покрив не рівномірний | Скостеніли | Навколо різців червона кайма, різці хитаються менше | 60 | 90 |
| Або зовсім не проявляються | |||||||
| Лошата | До 100 | До 30/до 8 | Волосяний покрив не рівний за довжиною, алопеції | Скостеніли | Навколо різців червона кайма, різці хитаються | 60 | 90 |
| Або зовсім не проявлялись | |||||||
| Ягнята
Козенята |
До 30 | До 2/4–5 | Не рівномірний | Скостеніли | Різці мають шат, навколо червона кайма | 90 | 90 |
| Або зовсім не проявлялись | |||||||
| Поросята | До 15 | До 0,8/0,3 – 0,4 | Може бути нормальним | Скостеніли | Різці хитаються | Не проявлялись
Після розриву пупкового канатика |
ЛІТЕРАТУРА
Студенцов А. П., Шипилов В. С., Субботина А. Г., Преображенский О. Н. Ветеринарное акушерство и гинекология.– М.: Агропромиздат, 1986.– 480 с.– 1980.– 447 с.
Логвинов Д. Д. Ветеринарне акушерство і гінекологія.– К.: Урожай, 1964.– 436 с.
Шипилов В. С. Получить и сохранить всех телят // Животноводство.- 1984.- № 3.- С. 46-49.
Криштофорова Б. Неонаталогія телят //Ветеринарна медицина України. — 1997.- № 2.- С. 28-30.
Івасенко Б. П. Вплив умов пренатального розвитку і хвороб новонароджених телят на репродуктивну функцію телиць: Автореф. дис…канд. вет. наук. 16.00.07.- Харків, 1998.- 19 с.
Справочник по ветеринарному акушерству / Г. В.Зверева, В. Н.Олеськив, С. П.Хомин и др.; Под. ред. Г. В.Зверевой.– К.: Урожай, 1985.– 280 с.
Шипилов В. С. Методические указания по получению и выращиванию здоровых телят.– М., 1982.– С. 4–7.
Савельева Г. М., Федорова М. В., Быкова Г. Р. Роль околоплодных вод в параплацентарном снабжении плода кислородом.– Акуш. и гин., 1984.– № 1.– С. 10–12.
Харута Г. Г., Івасенко Б. П., Ордін Ю. М. Гіпотрофія новонароджених телят // Ветеринарна медицина України. 1997.– № 6.– С. 28–29.