Новий скляний посуд спочатку миють водопровідною водою з милом або спеціальними мийними засобами за допомогою йоржа, щітки, корнцангу та марлі або поролону. Потім його занурюють у розчин соляної кислоти (1 столова ложка на 3 л дистильованої води) і витримують 24 год. Від розчину соляної кислоти посуд ретельно відмивають проточною водою, а потім декілька разів дистильованою і висушують на дошці з кілочками.
Скляний посуд, який був у використанні, відразу ж миють у гарячому 2–3 %-ному розчині гідрокарбонату натрію, ретельно споліскують чистою, а потім дистильованою водою і сушать.
Посуд, забруднений жовтком, синтетичним середовищем із жовтком або спермою, витримують 24 години у хромовій суміші, потім багато разів миють за допомогою йоржа у проточній воді та декілька разів у дистильованій. Сушать посуд на дошці з кілочками.
Мірні-циліндри для визначення об’єму рідини миють дистильованою водою і сушать. Предметні і покривні скельця ретельно миють у теплій воді та насухо витирають марлевими серветками. Металеві інструменти миють теплим 2–3 %-ним розчином двовуглекислої соди, обмивають кип’яченою водою і насухо витирають чистим рушником або марлевою серветкою.
Посуд, прилади та інструменти для штучного осіменіння й отримання сперми стерилізують кип’ятінням, автоклавуванням, сухим жаром, фламбуванням або спиртом.
Стерилізація кип’ятінням. Цим способом стерилізують скляний посуд, шприци-катетери та металеві інструменти. Шприци-катетери перед стерилізацією розбирають (виймають поршень). Циліндр із поршнем обмотують марлею. Склянки, банки і спермоприймачі обгортають шаром вати або марлі. На дно стерилізатора (каструлі) кладуть шар вати або марлі, поміщають у нього вагіни з одягнутими на обидва кінці ковпаками із щільної тканини, шприци, склянки, банки, спермоприймачі та інший посуд. Стерилізатори заповнюють водою на 2/3 об’єму, закривають кришкою і кип’ятять 15–20 хв від початку кипіння. Після охолодження, кришку знімають, і стерильним пінцетом виймають інструменти та посуд. Шприци збирають і видаляють залишки води за допомогою стерильних марлевих серветок або промивають їх 1 %-ним розчином натрію бікарбонату чи 0,9 %-ним розчином натрію хлориду. Шприци обгортають стерильним папером або марлевою серветкою, склянки закривають стерильними паперовими ковпаками, банки і спермоприймачі – кришками.
Металеві інструменти (вагінальні дзеркала, підставки для інструментів, пінцети, ножиці та ін.) необхідно класти в кип’ячу воду, інакше вони ржавіють. Вийняті із кип’ячої води гарячі металеві інструменти швидко сохнуть. Краплі води з інструментів знімають стерильними марлевими серветками.
Стерилізація сухим жаром. Знезараження проводиться в електричній сушильній шафі при температурі +160 +180 °С або в духовці газової плити. Сухим жаром стерилізують чистий скляний посуд, шприци-катетери в розібраному стані та спермоприймачі.
Перед стерилізацією колби, мензурки, мірні циліндри закривають паперовими ковпачками, шприци-катетери обгортають папером, з банок знімають кришки. Посуд ставлять у сушильну або духову шафу, нагрівають до +160–180 °С і стерилізують протягом 45 хв. Потім шафу виключають, дають їй охолонути, виймають посуд та інструменти. При відкриванні дверей гарячої шафи через різку зміну температури на скляному посуді можуть з’явитися тріщини.
Стерилізація фламбуванням (обпалюванням). Фламбуванням стерилізують безпосередньо перед використанням на пункті штучного осіменіння чисто вимиті і сухі піхвові дзеркала, спермоприймачі, 100-грамові широкогорлі баночки, скляні палички, пінцети, підставки для інструментів. При стерилізації фламбуванням посуд та інструменти кілька разів проводять над некіптявим полум’ям газової плити, паяльної лампи, спиртової горілки, примусу або спиртового тампона, змоченого 96°-ним спиртом. Для того, щоб скляний посуд не давав тріщин, його обпалюють над полум’ям обережно: спочатку тримають над полум’ям вогню на відстані 15–20 см, після нагрівання наближають до нього і рівномірно обпалюють з усіх боків. Щоб вогонь не обпалював руки, легкі скляні прилади і інструменти можна тримати над полум’ям з допомогою пінцета.
Стерилізація спиртом. Для стерилізації шприців-катетерів і спермоприймачів використовують 70°-ний спирт-ректифікат. Після експозиції залишки спирту видаляють 5–6 разовим промиванням 1 %-ним розчином бікарбонату натрію або 0,9 %-ним розчином натрію хлориду. Пінцети, скляні палички, термометри, шприци-катетери знезаражують тампонами, змоченими 96°-ним спиртом.
Разові (пластмасові) інструменти, що використовуються для введення в піхву і матку при штучному осіменінні, знезаражуються за допомогою ультрафіолетових променів. Інструментами одноразового використання є поліетиленові трипалі рукавички, поліетиленові і полістиролові катетери, чохли для пайєтоввідників, шприци й ампули.
Порядок стерилізації. Поліетиленові рукавички та упаковки з ампулами, катетерами, зоошприцами розкладають на столі, над яким на відстані 20–45 см підвішена бактерицидна лампа (БУЛ-15 або БУЛ-30). Опромінення бактерицидними променями проводять протягом 45–60 хв. Під час горіння лампи присутність людей у кімнаті небажана.
Стерилізація вазеліну. Неповну скляну банку з білим або жовтим медичним вазеліном обгортають марлею, нещільно закривають кришкою і ставлять у каструлю або стерилізатор з водою так, щоб рівень води був вищим рівня вазеліну в банці. На дно стерилізатора або каструлі слід покласти вату або марлю, дерев’яну або металеву решітку. Вазелін стерилізують протягом 30 хв від початку кипіння води. Банку з вазеліном закривають кришкою лише після охолодження вазеліну. Вазелін можна стерилізувати в автоклаві. Використовують його для змащення камери штучної вагіни. Стерилізують щоденно.
Знезараження кріобіологічного посуду. Знезараження посудин і біосховищ проводять з профілактичною метою один раз на рік. Біосховища і посудини Дюара знезаражують на станціях і пунктах штучного осіменіння в господарствах, де вони використовуються. Знезараження проводять оператори штучного осіменіння під контролем ветеринарної служби господарства або племпідприємства.
Біологічний матеріал переносять в іншу посудину Дюара або біологічне сховище з рідким азотом, залишки азоту зливають. Посудини Дюара необхідно промити невеликою кількістю свіжого рідкого азоту, який теж зливають.
Зливання азоту із посудин місткістю до 50 літрів проводять на спеціально обладнаних і обгороджених майданчиках.
Примітки: 1. При роботі з рідким азотом необхідно дотримуватися “Рекомендацій по застосуванню кріогенного обладнання, що використовується на Держплемстанціях, і техніки безпеки при роботі з ним”.
2. Азот, що був у використанні, для повторного заповнення посудин Дюара і біологічних сховищ непридатний.
3. Для звільнення біологічних сховищ від азоту слід використовувати лише центробіжні насоси для викачування рідкого азоту та мийних засобів.
Після звільнення від рідкого азоту кріобіологічні посудини ставлять на відігрівання в приміщенні, куди доступ людям заборонений. Нагрівання до температури навколишнього середовища проводять не менше двох діб.
Посудини миють гарячою водою (допускається застосування мийного засобу ОП-7) з температурою не вищою +70 °С.
Дезінфекцію всіх видів вітчизняних та імпортних посудин Дюара, біологічних сховищ проводять 4 %-ним розчином перекису водню (за активно діючою рідиною), який готують перед використанням. Для приготування дезрозчину використовують водопровідну воду.
 |
Препарат перекису водню (Н2О2, пергідроль) містить 27,5–40 % перекису водню. Розрахунок необхідної кількості препарату необхідно проводити за формулою:
Де: Х – необхідна кількість дезрозчину, л; А – концентрація робочого розчину 4 %; В – необхідна кількість робочого розчину, л; С – вміст перекису водню у препараті, %.
Для приготування розчину в робочу посудину зі скла, поліетилену або алюмінієвих сплавів поміщають визначену кількість препарату, доливають воду до необхідного об’єму і перемішують розчин протягом 1–2 хв.
Дезінфікуючим розчином посудини Дюара місткістю 5–33 літри заповнюють повністю. У судини місткістю 50 літрів і стаціонарні біологічні сховища місткістю 200–500 літрів дезрозчини наносять на внутрішню поверхню шляхом дрібнокраплинного розпилення за допомогою форсунки від розпилювача, введеної в посудину Дюара. Доза дезрозчину – 1 л/м2, а експозиція складає 1 годину.
Скорочені режими вологої дезінфекції (експозиція 15 хв) можуть бути застосовані при умові використання 4%-ного розчину перекису водню, підкисленого 0,2 %-ною молочною кислотою.
Каністри та елементи внутрішніх розбірних конструкцій біологічних сховищ та посудин Дюара, призначені для роздільного зберігання біопродуктів та дезінфекції, занурюють в окрему ємкість із дезрозчином. Після закінчення дезінфекції розчин виливають. Потім посудини двічі промивають кип’яченою водою з температурою не вище +70 °С і висушують.