Способи введення сперми при штучному осіменінні. Організація природного осіменіння

Осіменіння корів проводять ректо-, мано — та візоцервікальними способами, телиць – ректо — і візоцервікальним.

Перед введенням сперми обов’язково проводять “вологу” або “суху” обробку зовнішньої поверхні статевих губ і промежини. Для “вологої” обробки використовують теплий розчин фурациліну (1:5000) або фурацилін такої ж концентрації, виготовлений на ізотонічному розчині NaCl. Зволожену поверхню статевих губ ретельно витирають ватними тампонами зверху до низу статевої щілини. При “сухій” обробці зовнішню поверхню статевих губ протирають сухими ватними тампонами.

Ректоцервікальний спосіб введення сперми (цервікальний з ректальною фіксацією шийки матки, бімануальний). Сперму вводять за допомогою приладів одноразового використання: п’ятипалої поліетиленової рукавички, полістиролових катетерів довжиною 450 мм, пластмасових двограмових шприців з гумовою чи пластмасовою муфтою, поліетиленових ампул, гумових або пластмасових балончиків, пайєтовводжувачів та зоошприців з металевим подовжувачем. Підбір інструментів залежить від методу і форми зберігання сперми.

Цервікальне осіменіння корів і телиць з ректальною фіксацією шийки матки проводять в канал шийки матки на глибину 6–8 см за допомогою металевих і одноразових полімерних інструментів, фіксуючи шийку матки рукою через пряму кишку.

При використанні сперми, що зберігається при температурі +2 +4 °С або замороженої у формі відкритих гранул, застосовують одноразові стерильні полімерні катетери довжиною 45 см, полістиролову або гумову ампулу чи полімерний шприц з муфтою та поліетиленову п’ятипалу рукавицю.

Перед осіменінням обробляють зовнішні статеві органи корови. Потім миють руки і дезінфікують їх спиртовим тампоном. Знезаражують кут пакету з ампулами, який надрізають, і через отвір виштовхують шийку ампули та зрізають її конус стерильними ножицями. Таким же чином на 2 см виштовхують кінець катетера із пакета і відразу ж приєднують до нього підготовлену ампулу. У катетер набирається сперма без пухирців повітря у стовпчику і його розміщують на підставці, яка знаходиться у ящику-термостаті при кімнатній температурі. Отвори пакетів запаюються або затискуються скріпками. На інструмент одягається санітарний чохол, а на руку – полімерна рукавиця, яка зволожується теплою мильною водою. У другу руку береться інструмент зі спермодозою.

Великим і вказівним пальцями руки в рукавиці розкривається статева щілина і вводиться катетер знизу вверх і вперед під кутом 30–40° по верхній стінці приблизно до середини піхви і його довжини, а потім інструмент спрямовується горизонтально у напрямку до шийки матки. Підтримуючи катетер, руку в зволоженій рукавиці вводять у пряму кишку і, при необхідності, звільняють її від калових мас, відхиливши катетер трохи вбік. Перед введенням катетера в шийку матки досліджуються статеві органи самки. Особлива увага звертається на ригідність матки і стан яєчників. Після цього рукою фіксується шийка матки, відшукується її розетка і під контролем пальця катетер вводиться в канал шийки. Канал шийки матки відшукують великим пальцем або мізинцем, залежно від способу фіксації шийки. Під контролем пальця катетер вводиться у шийку матки на глибину 6–8 см. Потім стискується ампула (шприц) і вводиться сперма з одночасним відтягуванням катетера до середини каналу шийки матки. Не розтискаючи ампулу, катетер обережно виймають із статевих органів самки, а руку із прямої кишки. Інструмент і рукавицю після осіменіння знищують.

При використанні сперми, розфасованої в пайєти, розморожується спермодоза і пайєта протирається стерильною серветкою від залишків води, струшується так, щоб повітряна кулька піднялася до верхньої (запаяної), пробки, і знезаражується її поверхня. Стержень пайєтовводжувача відтягують на довжину пайети, яку заводською пробкою вставляють в циліндр до упору. Кінець її відрізають перпендикулярно біля самої пробки (на середині повітряної кульки) і на інструмент фіксують стерильний одноразовий полімерний чохол. При цьому слідкують, щоб пластикове фіксаційне кільце було зняте з конуса шприца, оскільки чохол буде заблокований раніше, ніж щільно зафіксує пайету. Впевнившись в надійному з’єднанні пайєти з конусом чохла, останній фіксують до циліндра інструмента одним із способів, залежно від конструкції фіксаційного пристрою; чохли з розрізом – за допомогою фіксаційного кільця; без розрізу – шляхом нагвинчування його на різьбу циліндра або за допомогою спеціального затискувача. Готовність приладу до роботи перевіряють повільним проштовхуванням стержня до появи крапельки сперми на вершині інструменту.

Для використання пайєт різних об’ємів (міді-0,5 мл та міні-0,25 мл) застосовують універсальний пайєтовводжувач, циліндр якого виготовлений окремо від фланця із внутрішнім отвором різного діаметру по краях (відповідно для міді — та мініпайєт). Замість фланця інструмент має металеву муфту.

Перед використанням пайєтовводжувач стерилізують, збирають циліндр з муфтою так, щоб вільним залишався його край з отвором, який відповідає розміру пайєти (0,25 чи 0,5 мл). Подальші операції проводять аналогічно, як звичайного пайєтовводжувача.

При використанні сперми, замороженої в облицьованих гранулах, застосовують циліндр (наконечник) зоошприца (призначений для мано-цервікального способу осіменіння), в який вставляють розморожену і знезаражену гранулу і приєднують до нього спеціальний подовжувач, що складається з металевого трубчатого корпусу і дротяного стержня з дисковим упором. Один кінець корпусу має круглий фланець для фіксації подовжувача пальцями, а інший – зовнішню різьбу для з’єднання з одноразовим циліндром. На корпусі є замок для фіксації одноразового чохла.

Для збирання інструмента в канал зоошприца вкладають облицьовану гранулу зі спермою, з’єднують з стерильним подовжувачем і досилають гранулу до переднього краю циліндра. З боку вихідного отвору стерильною голкою проколюють гранулу. При використанні одноразового полімерного інструмента довжиною 50 мм (ОСХАР-2) гранулу не проколюють, оскільки в його кінцевій частині знаходиться голка із твердого полімеру, за допомогою якої гранула розкривається безпосередньо в цервікальному каналі у момент натискування на дротяний стержень.

На зібраний інструмент одягають тонкостінний полімерний санітарний чохол. Перед введенням наконечника в канал шийки матки, інструмент розчохлюють шляхом подання чохла в бік штовхача.

Після введення сперми проводять масаж клітора через товщу статевих губ протягом 10–15 с.

Переваги цервікального введення сперми коровам і телицям з ректальною фіксацією шийки матки полягають у підвищенні заплідненості самок за рахунок підсилення ригідності матки та прискореного потрапляння сперміїв до яйцепроводів. Тварин можна осіменяти безпосередньо в місцях їх утримання, у звичайних для них умовах та проводити прогнозування і корекцію заплідненості.

Маноцервікальний спосіб. При використанні сперми, що зберігається при +2 +4 °С та розмороженої у відкритих гранулах, використовують стерильні поліетиленові катетери довжиною 80 мм, ампулу і трипалу рукавицю. Підготування інструментів до використання проводиться аналогічно, як і при ректоцервікальному введенні сперми. Після забору сперми у конусоподібну ампулу і катетер проводиться оцінка її рухливості. Потім технік одягає на руку стерильну рукавицю, зволожує її стерильним 0,9–1 %-ним розчином натрію хлориду, бере інструмент зі спермою на долоню катетером до пальців і прикриває кисть руки відгорнутим рукавом рукавиці. Біля корови рукав рукавиці відгортається у попереднє положення, а інструмент, затиснутий у руці, яка повертається по осі з боку в бік, вводиться у краніальний відділ піхви до шийки матки. У передній частині піхви інструмент кладуть на нижню її стінку, знаходять шийку матки і пальцями проводять масаж протягом 45 сек до появи антиперистальтичних скорочень. Після цього беруть інструмент зі спермодозою і під контролем вказівного пальця вводять катетер на глибину 6–8 см. Ампулу підіймають догори і натискують на неї, одночасно відводячи кінчик катетера до середини цервікального каналу, де й закінчують введення сперми. Не розтискаючи ампули (щоб запобігти зворотному засмоктуванню), інструмент виймають з шийки і знову розміщують на нижній частині піхви. Додатково періодичним стискуванням проводять масаж шийки матки протягом 15 сек, а потім обережно виводять з піхви руку з інструментом. Проводять масаж клітора через товщу статевих губ. Якщо сперма розфасована в облицьовані гранули, то застосовують спеціальний інструмент одноразового використання – зоошприц, який складається із циліндра з фланцем та штовхача.

Інструмент виймають з герметичної упаковки, а висушену від води і протерту ватним тампоном зі спиртом облицьовану гранулу вводять у циліндр та дотискують її у передній край за допомогою штовхача. Знезараженою голкою через вихідний отвір циліндра проколюють оболонку гранули, після чого використовують спермодозу.

Для маноцервікального способу використовують також одноразовий полімерний інструмент довжиною 100 мм (ОСХАР-1), в передній частині якого вмонтована голка з твердого полімеру, що проколює плівку гранули при натискуванні штовхача під час введення.

Після введення сперми проводять масаж клітора.

При використанні маноцервікального способу введення сперми обов’язковою умовою є обладнання лабораторії пункту штучного осіменіння бактерицидною лампою для стерилізації одноразових інструментів.

При візоцервікальному способі осіменіння в піхву коровам і телицям вводять стерильне тепле, зволожене теплим стерильним ізотонічним розчином NaCl, піхвове дзеркало з освітлювачем, а потім вводять сперму в шийку матки за допомогою скляного шприц-катетера, пайєтовводжувача або металевого подовжувача (залежно від форми зберігання сперми). Для корів використовують піхвове дзеркало більшого, а для телиць меншого розміру. Піхвове дзеркало зрошують теплим (38–40 °С) 0,9 %-ним розчином натрію хлориду або 2,9 %-ним розчином натрію цитрату і, взявши шприц-катетер із спермою, йдуть до тварини, у якої оброблені зовнішні статеві органи. Тримаючи шприц вказівним і середнім пальцями вверх і назад, технік пальцем розкриває статеві губи і, тримаючи розведені ручки піхвового дзеркала вбік, вводить його бранші у піхву. Потім дзеркало повертають ручками вниз і, натискуючи на них, розкривають бранші. Відшукавши шийку матки, вводять в неї кінець шприца на глибину 3–4 см і повертають його кінець вниз. Коли корова заспокоїться, злегка натискуючи на поршень шприца, повільно вводять сперму, відтягуючи катетер.

Після введення сперми обережно виймають шприц-катетер, а потім піхвове дзеркало, поступово відпускаючи його ручки (для зближення бранш) і повертаючи їх вбік. Бранші дзеркала слід змикати не повністю, щоб не затискувати слизову оболонку піхви. Після осіменіння масажують клітор.

При використанні піхвового дзеркала з поздовжнім вирізом верхньої бранші, катетер інструмента зі спермодозою вводять таким же чином, а потім катетер притискують до верхньої стінки піхви, і притримуючи шприц другою рукою, обережно виймають дзеркало з піхви. Як тільки тварина заспокоїться, обережно вводять сперму в шийку матки і виймають катетер зі статевих шляхів.

При осіменінні кількох корів спермою одного бугая, зовнішню поверхню катетера після кожної тварини витирають стерильною серветкою, а потім дезінфікують змоченими у спирті тампонами. Для цього, тримаючи шприц-катетер вертикально канюлею вниз, старанно коловими рухами спиртовим тампоном витирають канюлю, просовуючи тампон від кінця до середини катетера. Останню частину катетера і циліндр шприца протирають іншим спиртовим тампоном. При осіменінні корів одним шприцем-катетером спермою різних бугаїв, спочатку обробляють зовнішню поверхню шприца, як вказано вище, а потім 5–6 разів промивають від сперми внутрішню поверхню, для чого використовують 2,9 %-ний розчин натрію цитрату із банки № 1, дезінфікують 70°-ним спиртом із банки № 2, залишки спирту відмивають 2,9 %-ним розчином натрію цитрату із банок № 3 і № 4 по 3–4 рази.

Піхвове дзеркало після осіменіння кожної корови миють теплим 2–3 %-ним розчином соди, потім споліскують кип’яченого водою, насухо витирають рушником і знезаражують спиртовими кульками або фламбуванням.

Після роботи шприц-катетер ззовні витирають марлевою серветкою, відмивають від сперми розчином з банки № 1, споліскують дистильованою водою, розбирають, стерилізують кип’ятінням і зберігають. Можна зберігати шприц-катетер заповненим 70°-ним спиртом.

Осіменіння кобил проводять мануально за допомогою гумового катетера І. І.Іванова та шприца об’ємом 20 мл або спеціальної скляної ампули.

Перед осіменінням інструменти знезаражують кип’ятінням або 70°-ним спиртом, потім промивають 0,9 %-ним розчином натрію хлориду, а безпосередньо перед осіменінням – синтетичним середовищем для розрідження сперми.

Кобилу фіксують у станку або злучною шлейкою. Забинтовують і відводять в бік хвіст. Статеві губи зрошують теплою водою (ізотонічним розчином) і витирають ватними тампонами. Технік штучного осіменіння миє руки теплою водою з милом, а потім протирає їх спиртовими шариками.

Гумовий катетер вводять в піхву і спрямовують в канал шийки матки на глибину 10–12 см. До катетера приєднують шприц із спермою і витискують сперму в канал катетера. Потім від’єднують шприц і через 10–15сек обережно виймають катетер.

При використанні скляної ампули техніка введення аналогічна.

Осіменіння кобил з використанням скляного катетера Криворучко або ебонітового катетера проводять з допомогою піхвового дзеркала.

Осіменіння свиней проводять двома способами: фракційним і нефракційним.

Фракційний спосіб полягає у введенні спочатку нерозбавленої або злегка розбавленої сперми, а потім синтетичного середовища. Для введення сперми використовують універсальний зонд А. В.Квасницького (УЗК-5), який складається з металевого катетера з гумовим наконечником, двох флаконів об’ємом по 100 мл, ручки і шарів Річардсона. Флакони з’єднані з катетером гумовими трубками, які перекриваються затискувачами. В один флакон вводять сперму, а в другий – розріджувач. Для фракційного і нефракційного введення сперми свиноматкам розроблено універсальний комплексний прилад УКП-1, який складається з катетера та сполучної муфти, кришок та поліетиленових флаконів на 100–150 мл.

У зафіксованої свиноматки злегка розсувають статеві губи, вводять катетер до упору в шийку матки.

Відкривають затискувач ампули з спермою і, нагнітаючи повітря шарами Річардсона, вводять сперму в матку. Після введення закривають затискувач від ампули з спермою і відкривають затискувач ампули з синтетичним середовищем (друга фракція). Іноді вводять третю фракцію (повітря) в об’ємі 200 см3 дорослим свиноматкам і 50–100 см3 молодим самкам. Введення сперми свиноматкам триває 2–3 хв. Після введення зонд обережно виймають, очищають стерильною серветкою і перед наступним введенням знезаражують кип’ятінням або фламбуванням на полум’ї спиртовки. Після закінчення роботи прилад розбирають, миють 2–3 %-ним розчином двовуглекислої соди, споліскують і стерилізують.

Для нефракційного введення сперми використовують прилади ПОС-5, УКП-1 та скляний прилад з пробкою і гумовими трубками (спосіб ВІТа).

Поліетиленовий прилад ПОС-5 складається з тонкостінного флакона об’ємом 150 мл, кришки і катетера з муфтою для з’єднання.

Перед осіменінням прилади промивають 2–3 %-ним розчином двовуглекислої соди, споліскують і кип’ятять. Катетери з муфтами стерилізують окремо. Після стерилізації інструменти промивають синтетичним середовищем.

Флакон заповнюють спермою, закривають кришкою та доставляють в господарство у спеціальних термосах.

Перед введенням флакони зі спермою підігрівають у водяній бані до 30–35 °С протягом 5–7 хв. Після перевірки рухливості сперміїв флакони ставлять у паралоновий термос, а стерильні катетери – в стерильні поліетиленові чохли.

Перед введенням сперми кришку флакона знімають і приєднують катетер з муфтою. Катетер вводять в піхву самки до упора. Флакон підіймають вверх дном і здавлюють до повного виливання сперми. При витіканні сперми з піхви введення призупиняють до нового розслаблення і розкриття шийки матки (зазвичай це відбувається через кожні 5–40 сек). Після введення катетер обережно виймають із статевих шляхів самки.

Час і техніка введення сперми при використанні скляного приладу (спосіб ВІТа) такі ж, як і при попередніх способах.

Осіменіння овець і кіз проводять цервікально. Використовують скляний шприц-катетер (мікрошприц) з дозуючим пристроєм, шприц-напівавтомат та піхвові дзеркала двох розмірів (для овець і ярок).

Інструменти для введення промивають гарячою водою і стерилізують кип’ятінням або фламбуванням (піхвові дзеркала), після чого зрошують ізотонічним розчином. Внутрішню поверхню шприців обробляють 1 %-ним розчином бікарбонату натрію або ізотонічним розчином.

Тварин осіменяють в станку манежу пункту штучного осіменіння.

Сперму перевіряють на рухливість, потім набирають в шприц і встановлюють необхідну дозу (при використанні шприца-катетера). Інструмент зі спермою беруть в праву руку, а піхвове дзеркало – в ліву. Обережно вводять дзеркало в піхву, і розкривають бранші при горизонтальному положенні. Канюлю шприца-катетера під контролем вводять в канал шийки матки на глибину 1–2 см і виштовхують необхідну дозу сперми. При використанні шприца-напівавтомата одним натиском на ричаг виштовхується доза сперми об’ємом 0,05 мл.

Після введення виймають спочатку шприц-катетер, а потім піхвове дзеркало (при зімкнутих вертикально розміщених браншах).

Після осіменіння кожної вівці необхідно промити інструменти 1 %-ним розчином бікарбонату натрію або ізотонічним розчином натрію хлориду і знезаразити 70°-ним спиртом. Перед набиранням сперми промити 5–6 разів 1 %-ним розчином бікарбонату натрію або ізотонічним розчином натрію хлориду. Піхвове дзеркало миють гарячою водою, висушують і фламбують.

При неможливості введення дзеркала в піхву застосовують піхвовий спосіб. При цьому сперму вводять без піхвового дзеркала з допомогою звичайного шприца-катетера з укороченим тупо заокругленим кінцем. Катетер вводять до упора, потім відтягують трохи назад і виштовхують сперму.

Після закінчення осіменіння інструменти промивають гарячою водою, знезаражують і висушують.

Природне осіменіння широко використовується у свинарстві, вівчарстві, козівництві та у конярстві. За останні роки зросли обсяги природного осіменіння у молочному скотарстві. Останнє, на нашу думку, є тимчасовим явищем і пов’язано з реорганізацією агропромислового комплексу, збільшенням кількості дрібних господарств, їх слабкою економічною базою та — проблемами реорганізації племпідприємств і забезпечення інструментами, реактивами, спермою тощо.

Істотними проблемами, які виникають при використанні природного осіменіння є: ймовірність розповсюдження статевим шляхом інфекційних та інвазійних хвороб, інбридинг, зниження рівня селекційно-племінної роботи. У зв’язку з відсутністю обгрунтованого відбору і підготовки самців в умовах господарств існує ймовірність зниження їх репродуктивного потенціалу, зокрема якості сперми, що призводить до зниження заплідненості і виникнення штучно-набутої неплідності. Тому необхідно звертати увагу господарів на наступне:

— відбір плідників за генотипом та їх андрологічна оцінка;

— вибраковка тварин з вадами і аномаліями розвитку;

— годівля і утримання плідників згідно з нормативами;

— оцінка їх відтворної функції за проявом статевих рефлексів, якістю

Сперми, заплідненістю;

— контроль змивів з препуція, бакзабрудненості сперми, діагностичні

Дослідження на інфекційні хвороби.

Необхідно проводити ліцензування на організацію природного осіменіння тварин, що виключатиме недоліки та сприятиме підвищенню заплідненості і племінних якостей тварин.

Організаційні форми природного осіменіння подані у таблиці 6.2.1.

Таблиця 6.2.1 – Організація природного осіменіння

Тварини Ручна злучка Вільна злучка
Річне навантаження на плідника К-ть коїтусів в охоту Інтервали між коїтусами Перший коїтус після виявлення охоти Види К-ть маток у групі за рік
Корови 60–100 2 5–10 хв Після виявлення Вільна 30–50
Кобили 40–50 3–4 48 год На 2-й день охоти ввечері Косячна варкова 20–25
Свині 15–20 2 12 год Охота вранці-осім. ввечері; охота ввечері-осім. ранком
Вівці, кози 50–60 2 12–24 год Після виявлення охоти Класна 25–30
Кролі 5–8 2–3 1 год Під час охоти

 

Природне осіменіння корів краще проводити способом ручної злучки, закріплюючи за кожним плідником 60–100 маток. Корів і телиць в охоті фіксують, плідника з допомогою палки-водила підводять до самки і дають можливість провести садку. Другу садку допускають через 5–10 хв. У цей час плідника відводять і водять по кругу для відновлення кількості сперміїв у ампулоподібних розширеннях спермопроводів. За нашими спостереженнями (Д. Д.Логвинов, Г. Г.Харута) повторна садка не підвищує заплідненість, що дає змогу зменшити кратність осіменінь і підвищити навантаження на бугая до 120–200 корів за рік.

Осіменіння кобил. На одного плідника закріплюється 40–50 кобил протягом року при ручній злучці, яку ми й радимо проводити. Перший коїтус допускають через 48 год після виявлення охоти. Для зменшення кратності осіменінь Д. В.Подвалюк запропонував використовувати сонографічний контроль визначення зрілості Граафового міхурця. Оптимальним часом для осіменіння за цим методом є зміна форми передовуляційного фолікула. Овуляція відбувається через 24–48 год, що зменшує середню кількість осіменінь на 0,7 і забезпечує підвищення заплідненості самок на 15 %.

Для осіменіння свиней, овець, кіз, кролиць застосовують як ручну, так і вільну злучку, розуміючи, що за вільної злучки втрачається контроль за датами покриття самок, фізіологічним їх станом, ймовірністю поширення коїтальних інфекцій, запліднюючою здатністю самця тощо.

Оцените статью
Adblock
detector