План лекції
1. Планування розвитку освіти
2. Планування розвитку культури
3. Планування розвитку охорони здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення
У міру розвитку продуктивних сил і збільшення ресурсів суспільства в планах соціального і економічного розвитку передбачається покращання обслуговування населення. До обслуговуючих належить так звана Виробнича інфраструктура регіону — вантажний транспорт, зв’язок, геологорозвідувальні роботи, матеріально-технічне постачання та інші виробничо-обслуговуючі інфраструктури, Інституційна інфраструктура, науково-технічна інфраструктура і соціальна інфраструктура, яка складається з соціально-побутової і соціально-культурної (або гуманітарної) сфери.
До гуманітарної сфери належать: освіта, культура, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, фізична культура і спорт.
7.1. Планування розвитку освіти
Метою системи освіти є створення в суспільстві умов, за яких кожна людина мала б можливість одержати освіту будь-якого типу і рівня та інших освітніх послуг закладів освіти.
Освітньою послугою називають специфічний товар (освітня програма), споживання якого дає змогу індивіду підвищувати свій освітньо-професійний потенціал і тим самим забезпечувати своє функціонування як конкурентної робочої сили на ринку праці.
Згідно з Законом України «Про освіту», довготривала мета освіти — всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів та здібностей, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу нації, підвищення освітньо-професійного рівня громадян. Законодавче поле в галузі освіти відображене в низці Законів України прямої дії: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу школу», «Про позашкільні заклади».
Соціально-економічні потреби окремих регіонів та освітні потреби різних категорій населення реалізують у системі розгалуженої мережі закладів освіти, наукових установ, закладів післядипломної освіти, які формують освітні комплекси регіонів.
При плануванні розвитку освіти регіону необхідно передбачати інтегрування усіх ланок навчання і виховання молоді, безперервність освіти, забезпечення можливості одержувати освіту всіх типів і рівнів. У планах необхідно передбачати продовження позитивних тенденцій і перетворень в галузі освіти та забезпечення пріоритетного розвитку освіти і ступінь матеріальних і організаційних можливостей.
У соціально-економічному розвитку суспільства особливе значення для населення мають найбільш масові послуги освіти-дошкільні заклади освіти і шкільне навчання молоді. Система суспільного дошкільного виховання дітей повинна забезпечити початок формування всебічно розвинутих особистостей, набуття основних норм громадської поведінки і моралі. При розробленні плану розвитку суспільного дошкільного виховання дітей слід виходити з міркувань, що населення регіону повинно мати змогу виховувати дітей в державних і недержавних дитячих дошкільних закладах.
Кількість дітей дошкільного віку визначається на основі матеріалів перепису населення і демографічних розрахунків, кількість дітей у постійних дошкільних закладах — як сума кількості дітей у всіх постійних дошкільних закладах, які є на території регіону (міст, районів), незалежно від їх відомчого підпорядкування.
Кількість учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів визначається на основі демографічних показників про загальну кількість дітей шкільного віку, відомостей про народжуваність та смертність дітей віком до 6—7 років, результатів навчання в школах у минулому навчальному році, матеріалів державної статистики.
Мережа дошкільних закладів та контингенти вихованців у них визначаються окремо для міських поселень і сільської місцевості.
У сільській місцевості залежно від демографічної ситуації дошкільні заклади можуть бути як самостійні, так і в комплексі зі школами, клубами та іншими закладами освіти. Кількість дітей в дошкільних закладах у сільській місцевості на кінець прогнозного року визначається на основі статистичних даних про кількість дітей на кінець базового року, розрахунків випуску дітей із дошкільних закладів у прогнозному періоді, що визначається експертним шляхом.
Кількість дітей в інтернат них закладах освіти визначається на основі звітних статистичних матеріалів про їх розвиток, відомостей про кількість дітей сиріт, дітей з вадами фізичного і розумового розвитку, реальних можливостей їх розміщення в інтернатних закладах.
Вища освіта – фундамент інтелектуального потенціалу суспільства, його науково-технічного прогресу. Вона забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.
Головним завданням підготовки фахівців з вищою освітою є забезпечення потреби країни і конкретних регіонів у працівниках, які відповідають сучасним вимогам науки та виробництва, спроможних брати активну участь в соціальному та економічному розвитку країни за умов реформування суспільства. Тому, незважаючи на належність вищих навчальних закладів України до різних галузевих структур, на те, що вони перебувають і працюють в соціально-економічних системах конкретних регіонів, планування кількості студентів здійснюється на основі державного моніторингу потреби в додатковій кількості відповідних фахівців з вищою освітою.
Показники розвитку дошкільної та загальноосвітньої школи наведені в таблиці 1 Додатку Г.
7.2. Планування розвитку культури
Метою культури є створення в суспільстві високого рівня моралі і духовності населення, залучення громадян до кращих зразків мистецтва, розвиток народної творчості і самодіяльності.
В основу розвитку культури і мистецтва в Україні покладено збереження і збагачення культурно-історичної спадщини, політику стимулювання творчих пошуків, заходи щодо активізації культурно-масової роботи серед населення і поглиблення естетичного виховання, всебічного розвитку народної творчості та самодіяльності.
Основними завданнями плану розвитку галузей культури є найбільш повне задоволення потреб населення в культурно-просвітніх установах, видовищних підприємствах і установах мистецтв, в усіх видах друкованої продукції, а також забезпечення якісними багатоканальними теле — і радіопередачами населення всієї території регіону.
У планах соціального і економічного розвитку регіону слід передбачати рівномірне розміщення закладів культури з тим, щоб усунути розбіжність у рівнях забезпеченості і обслуговування цими закладами по містах, районах, селах і селищах, а також між міським і сільським населенням.
При формуванні мережі закладів культури й економічних показників їх роботи необхідно керуватися Законом України «Основи законодавства про культуру» і відповідними директивними документами, вивчати попит населення на послуги закладів культури, аналізувати результати їх діяльності.
Частина послуг, що надаються населенню закладами культури, здійснюється безкоштовно. Проте все більшого значення в їх діяльності набувають платні ринкові послуги. У програмі розвитку культури необхідно передбачати і заходи, що забезпечують підвищення обсягів реалізації платних послуг населенню.
Обсяг реалізації установами культури платних послуг населенню визначається як сума зборів від продажу квитків на вистави, концерти тощо. До обсягу платних послуг вносяться також перерахування, одержані від підприємств, закладів профспілок та інших організацій за показ встав, концертів, інших послуг культури, які надаються робітникам цих підприємств, дітям, учням.
Показники розвитку культури наведені в таблиці 2 Додатку Г.
7.3. Планування розвитку охорони здоров’я, фізичної культури і соціального забезпечення
План розвитку охорони здоров’я розробляється виходячи із завдань найбільш повного і всебічного задоволення потреб населення регіону в медичній, санаторно-курортній допомозі, у закладах відпочинку і соціального забезпечення, а також у туристських і спортивних установах з урахуванням наявних матеріальних і фінансових ресурсів.
Головною умовою успішного розвитку охорони здоров’я є перехід на систему нових економічних відносин, які дозволяють поліпшити фінансовий стан установ галузі, посилити його залежність від стану здоров’я населення, створити умови для оплати підприємствами і господарськими організаціями медичних послуг, які надаються їх працівникам і населенню. Це обумовлює певні зміни у фінансуванні, плануванні та управлінні охороною здоров’я, перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних. У вирішенні цих завдань все більше значення надається регіонам.
При розробленні показників розвитку системи охорони здоров’я регіону аналізуються досягнутий рівень розвитку галузей сфери, ступінь забезпечення населення лікарняними ліжками і амбулаторно-поліклінічною допомогою, стан лікувально-профілактичної допомоги за контингентами населення, стан та рівень матеріально-технічної бази оснащення установ необхідними приладами і обладнанням, забезпеченість матеріалами, медикаментами, а також кваліфікованими кадрами. Розвиток та структура санаторно-курортних установ мають бути орієнтовані на задоволення потреб населення в їх послугах з урахуванням вимог щодо здійснення необхідного профілю, купівельної спроможності населення та за узгодженням з планами змін загальнокурортних установ (водолікарень, курортних поліклінік і т. д.).
У плані розвитку фізичної культури і спорту відображається можливість надання послуг, кількість і якість яких визначаються пропускною спроможністю. Прогноз розвитку галузі в першу чергу передбачає спорудження спортивних закладів у районах новобудов та сільській місцевості. Розвиток установ відпочинку з лікуванням та фізичною культурою необхідно розглядати виходячи з продовження лікувального процесу, профілактики захворювань та гармонійного розвитку людини.
Прогноз розвитку мережі установ соціального забезпечення Базується на співвідношенні потреб населення та потужностей установ у наданні послуг. Обсяги будівництва, реконструкції та технічного переозброєння будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів визначаються на підставі потреб населення та фінансових можливостей їх задоволення, санітарно-гігієнічного стану установ та ін.
Показники розвитку мережі зазначених галузей наведені в таблиці 3 Додатку Г.
Питання для самоконтролю
Які завдання стоять перед галуззю освіти
Які основні показники враховуються для оцінки розвитку освіти
Які основні вимоги до планування розвитку культури
Які основні показники характеризують розвиток культури
Які основні вимоги до планування розвитку охорони здоров’я
Основні показники розвитку охорони здоров’я
Які основні вимоги до планування розвитку установ фізичної культури і спорту
Основні показники розвитку фізичної культури і спорту