ЛЕКЦІЯ Патологія родів

1. Основні причини:

А/ аномалії родових шляхів

Б/ аномалії брюшного пресу

В/ загальні захворювання материнського організму не пов’язані з статевою сферою.

Г/ аномалії розвитку плоду

Д/ порушення динаміки родового акту пов’язаної зі слабкими або бурхливими переймами і потугами

2. Слабкі перейми і потуги.

Слабкі перейми характеризуються короткочасністю недостатньою

Інтенсивністю скорочень м’язів матки, а потуги — брюшного пресу.

За часом виникнення і характером проявлення:

А/ первинні — з моменту розкриття

Б/ вторинні — виникають в процесі родів як результат тривалих нормальних або занадто бурхливих скорочень.

Етіологія (Первинних) — частіше у корів, кіз, свиней, переважно у старих тварин і зимовий період.

А/ прогріхи при утриманні і годуванні вагітних тварин;

Б/ загальне або якісне голодання;

В/ відсутність або недостатній моціон;

Г/ черевні грижі;

Д/ водянка плідних оболонок;

Е/ багатоплідна вагітність;

Ж/ переродження м’язів матки після перенесеного запалення;

З/ природжена недорозвиненість м’язів матки;

І/ загальні хвороби материнського організму;

Етиологія (Вторинних) — на відміну від первинних ї наслідком сильної перевтоми м’язів після сильних бурхливих (пов’язаних з непроходимістю родових шляхів, великоплідність, патології плоду, багатоплідність і одноплідних).

Клініка:

1/ При первинних — всі стадії родів затягуються і протікають в’яло;

2/ При вторинних динаміка порушується в стадію виведення плоду.

Без втручання лікаря — тварина повністю заспокоюїться і роди зупиняються. Плід гине і розлагаїться.

Надання допомоги:

1. Обережне виведення плоду.

2. Маточні препарати.

3. Масаж матки.

4. Алкоголь — 250-300 мл

2. БУРХЛИВІ ПЕРЕЙМИ І ПОТУГИ

Бурхливі перейми і потуги — це тривалі і дуже сильні скорочення матки або черевного пресу з дуже короткими паузами або без них.

Етиологія:

1/ Безконтрольне введення деяких лікарських речовин.

2/ Неправильне взаїмовідношення плоду і родових шляхів.

3/ гормональний здвиг в материнському організмі.

Бурхливі:

1. При нормальному взаїмовідношенні плоду і родових шляхів приводять до випадіння матки і заважають при наданні допомоги.

2. При порушенні взаїмовідносин — а/ вторинні слабкі

Б/ загибель плоду

В/ розрив матки

Надання допомоги:

1.10-15 хвилинна проводка;

2. Припідняти задню частину;

3. Стягування шкіри в ділянці холки;

4. Мішок з піском в ділянці крижа.

5. 1-1,5 л алкоголя.

3. ВУЗКІСТЬ ВУЛЬВИ.

4. ВУЗКІСТЬ ПІХВИ.

5. ЗВУЖЕННЯ КАНАЛУ ШИЙКИ МАТКИ.

Етіологія:

1. Рубцеві стягування.

2. Новоутворення.

3. Переродження м’язевої оболонки.

Клініка: 1. Сильні потуги.

2. Виявлені рубцеві стягування.

Допомога: Як консервативна так і оперативна.

1. Зрошування шийки матки гарячим до 45 градусів розчинами.

2. Гарячі припарки в ділянці крижа з одно часовим розширенням каналу шийки пальцями.

3. Місцеві анестизуючі (5-10% розчин кокаїну)

4. Насічки.

6. Спазм шийки матки.

7. СУХІ РОДИ.

8. РОЗРИВ ВУЛЬВИ І ВАГІНИ.

9. РОЗРИВ І ПРОБОДІННЯ МАТКИ.

10.ТРАВМИ КИШЕЧНИКУ.

11. ТРАВМИ ТАЗОВОГО ПОЯСУ.

12. СКРУЧУВАННЯ МАТКИ.

Найчастіше — у корів, овець, кіз, м’ясоїдних.

Пов’язане з особливостями анатомо-топографічної структури фіксуючого апарату.

Етіологія:

1/ різкі і швидкі рухи;

2/ різкі повороти і розвороти;

3/ утримання тварин в коротких і вузьких стойлах;

4/ швидке падіння (лягаї) і швидке вставання;

5/ товчки з боку черевної стінки при проходженні через вузькі переходи тваринами;

6/ часто у тварин при випасі в гірській місцевості;

7/ при тимпанії;

8/ внаслідок сильних потуг;

Клініка:

1/ занепокоїння;

2/ гвинтоподібна складчатість піхви при вагінальному дослідженні — складки скручуван.;

3/ збільшені кровоносні судини (особливо вени);

4/ затримка родового акуту;

5/ температура в межах норми.

Прогноз: залежить від ступеню кута скручування.

Допомога: 1/ припідняти зад і в залежності від кута старатися повільно виводити плід, щоб відбувалося розкручування.

2/ поворот тварини кругом продольної осі повалом тварини.

13. ЗАТРИМКА ПОСЛІДУ.

У кобили — через 35 хв.

КРС — 10- 12 годин.

МРС — через 5 годин.

Свиня, собака, кішка, крольчиха — через 3 години.

Частіше у КРС і особливо при абортах.

ПОВНЕ І НЕПОВНЕ.

Етіологія: 2 безпосередні причини:

1/ недостатня напруженість останніх перейм і анатомія матки;

2/ зрощування.

Предрозпологаючі:

— умови утримання

— недостатній моціон (іноді масове явище)

— виснаження

— ожиріння

— недостатне мінеральне годування

— водянка плодних оболонок

— двійня

— великоплідність

— інфекція

Перебіг:у кобил, корів, овець і свиней, собак.

Методи видалення посліду: Консервативний:

1/ синестрол, пітуїтрін і др.

2/ масаж

3/ в порожнину матки антимікробні

4/ між хоріоном і слизовою оболонкою — пепсин + НСІ (20 г пепсину + НСІ 15 мл, вода 300 мл)

5/ внутрішньоматочно — 3 -5 л теплого гіпертонічного 5-10% розчину NаСІ

6/ випоювання навколоплідної рідини через 30 хв. Після виведення плоду (1-2 л per os профілактично, а при вже затриманому посліді через 6-8 годин — 3-6 л)

7/ електровідділювач М. П. Рязанського

8/ внутрішньоаортальне введення 1-% ного розчину новокаїну по Логвінову.

14. ПАТОЛОГІЯ ПЛОДУ.

Затримка посліду.

1. Випоювання амніотичної рідини через 5-6 годин в кількості 3-5л.

2. 2/3 л молозива розбавленого в 2-3 рази теплою водою з додаванням 30-50 г хлориду кальцію (СаСІ2).

3. Протягом 10 днів перед розтелом по 4 г сірчанокислого цинку.

4. 20-30 мл молозива підшкірно в ділянці середньої третини шиї.

5. Застосування в комплексі: а/ Метромакс + окситоцин + синестрол

Б/ метромакс + глюкоза

В/ естрофан + сентиметрин

6. Внутрішньовенно чемериця в дозі 2 — 2,5 мл через 9-20 годин після виведення плоду (відділяїться через 4-5 годин)

7. Підшкірно 6-8 мл пітуїтріну

8. Внутрішньовенно 10% розчин СаСІ2 в дозі 100-150 мл

9. Підшкірно 2 мл 0.5% розчину прозерину; 2 мл 0,1% розчину карбохоліну або 1% розчину фурамону.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

Студєнцов А. П., Шипілов В. С. “Ветеринарне акушерство і гінекологія”, М.: Колос, 1980

Акатов В. О. Булгаков М. М., Звєрєва Г. В., Суботіна Л. Г. Практикум по ветеринарному акушерству, гінекології і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин, М.: Колос, 1973

Карпов В. А. Акушерство і гінекологія дрібних тварин, — Л.:Роспроміздат, 1990

Акатов В. А., Кононов Г. А, Поспелов А. И. Ветеринарное акушерство и гинекология Л.: Колос, 1977

Додаткова

Родін І. І.,Тарасов В. Р., Якимчук Практикум по акушерству, гінекології і штучному осіменінні сільськогосподарських тварин

Харенко М. І., Черненко М. В. Біотехніка розмноження свиней, — К.: Ветінформ, 1996

Петров В. О., Мусієнко В. Ф., Іванніков О. О. Основи електропунктурної рефлексотерапії великої рогатої худоби

Яблонський В. А.Практичне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння с. г. тварин, — К.: Урожай, 1995

Оцените статью
Adblock
detector