План: 1. Визначення і значення диспансеризації.
Складові частини диспансерізації і особливості їх поведення.
Нормативні показники контролю відтворення.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
Акушерсько-гінекологічна диспансеризація (більше стосується гінекології):
Планова (2 рази): — осінь (жовтень), весна (квітень).
Поточна — щомісяця, в кінці.
1. Діагностична:
А) вивчення факторів зовнішнього середовища (годівля, якість
кормів, умови їх зберігання; моціон, пора року; інсоляція —
природня і в приміщенні; контакт з самцями);
Б) вивчення обміну речовин тварин або мінімальн. метаболіс. стада
(біохімія крові вагітних самок і неплідних самок — контрольні
групи по 10-15 голів);
В) вивчення питань організації відтворення:
— розпорядок дня техніків;
— ведення їми документації;
— вибір оптимального часу для осіменіння;
— зберігання сперми;
— підготовка інструментів і сперми до осіменіння;
— техніка і способи осіменіння;
— обробка самок і зовнішніх статевих органів перед введенням
сперми;
— температура і санітарний стан пункта.
Крім того:
— аналізувати методи і періоди діагностики вагітності і її строки;
— ефективність запуска і сухостою;
— організація родів;
— організація і контроль післяродового періоду;
— характер прояву і повноцінності статевого циклу;
— запліднювальність корів і телиць за перші 30 днів після родів;
— характер і ефективність застосування загальностимулюючих,
гормональних і антимікробних препаратів;
— організація вирощування ремонтного молодняка і % його
введення до основного стада
г) проведення гінекологічних досліджень і аналіз їх результатів.
Терапевтична або лікувальна частина диспансеризації:
Складається з проведення лікування і його аналізу по ефективності в порівнянні з попередньою диспансеризацією.
Ефективність терапевтичної роботи оцінюється за такими показниками при кожному гінекологічному захворюванні:
— тривалість курсу терапії
— відсоток тварин, які одужали
— строки відновлення нормальної стадії збудження статевого циклу
— запліднювальність самок після лікування
— економічна целесообразность терапії
Профілактична частина диспансеризації: її суть полягає в складанні плана заходів з профілактики непліддя враховуючі його форми.
Заходи з профілактики планують зважаючі на недоліки, виявлені при аналізі основних причин непліддя і результатів ефективності проведеної лікувальної роботи.
План заходів повинен бути чітким, конкретним, не громіздким, характеризуватися не загальними фразами, а точно відповідати питанням: Що? Де? Коли? Хто? і Навіщо?
На основі 3-х частин диспансеризації наступним етапом повинно звернути увагу на те, яким чином будуть аналізуватися результати проводимої роботи, це стосується:
Конкретних форм і схем обліку показників відтворення — помісячних, квартальних і річних.
Форм обліку осіменінь і аналізу їх результатів.
Форм обліку акушерських і гінекологічних захворювань і результатів їх лікування.
Форм і схем обліку результатів стимуляції синхронізації відтворної функції.
Оформлення і ведення стендів фізіологічного стану.
Показники відтворення ВРХ контролюються за нормативними показниками:
— вагітних корів в стаді повинно бути — 55-60%
— в післяродовому періоді — 10%
— після осіменіння до 2-х місяців — 30%
— запліднювальність самок від 1-го осіменіння: корів-60%,
телиць-70-75%
— кількість корів не запліднених після 3-х осіменінь — не більше 10%
— кількість осіменінь на 1-не запліднення — не більше 2
— сервіс — період — не більше 80 днів
— 90% корів і телиць повинно осіменити протягом 20-25 днів (після
родів для корів і телиць парувального віку)
— статевий цикл у більшості самок повинен проявитися на 19-30 день
— жовте тіло в яєчнику (любому) пальпується у 75-80% корів
— якщо корова за 30 днів після родів не проявила статевий цикл, а в яєчнику пальпується жовте тіло — це слід розглядати двояко: або можливо є пропуск статевого циклу, або — це персистентне жовте тіло
— якщо у більшості корів патологічні і морфологічні зміни в геніталіях відсутні, то причиною їх низької запліднювальності або відсутності статевих циклів тривалий час, вказує на причини пов¢язані з організацією і технологією осіменіння (розповісти про телиць).
— високі показники тварин в стаді з гіпофункцією яєчників вказують на негативні умови годівлі, утримання і експлуатації.
— високій відсоток запальних процесів в геніталіях вказує на порушення техніки ведення родів, санітарних умов в родилках і приміщеннях і відсутність контроля за перебігом післяродового періода.
До цього слід додати, що добрим вважається основне стадо, якщо 2-5% корів дають двійні, а 10-12% теляться двічі.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
Гришко Д. С. та ін. Практична ветеринарна гінекологія. — Харків.-1999.-98 с.
Осетров А. А. и др. Методические рекомеддации по контролю за осеменением и воспроизводством стада, профилактики и ликвидации бесплодия и яловости крупного рогатого скота на фермах, в спецхозах и комплексах по производству молока.-Сумы.-1989.- 44 с.