План 1. Визначення і зміст курсу.
2. Коротка історична довідка розвитку акушерства,
Гінекології, штучного осіменіння.
3. Стан, задачі і перспективи розвитку ветакушерства,
Гінекології і штучного осіменіння в світі рішень держ. управління
По відтворенню с/г тварин.
4. Значення даної дисципліни і її місце серед інших
Ветзоотехнічних наук.
5. Методи вивчення курса.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
1.ВЕТАКУШЕРСТВО ГІНЕКОЛОГІЯ БІОТЕХНІКА РОЗМНОЖЕННЯ.
Вет. акушерство — це наука, клінічна галузь сучасної ветеринарії, яка вивчаї фізіологічні і патологічні процеси, які протікають в організмі самок с/г тварин в різні періоди ії життя, а точніше: при осіменінні, заплідненні, вагітності (плодоношенні), родах (пологах) і післяродовому періоді, а також фізіологію і патологію новонароджених і молочної залози. Походить від французького слова "accoucher" — родити, допомога при родах. Вет. гінекологія — це наука, також клінічна галузь ветеринарії, яка вивчає особливості життєдіяльності жіночих статей у зв’язку з патологією статевої системи.
Походить від 2-х грецьких слів — gyne — жінка, logos — наука. Ветеринарна гінекологія вивчає патологічні процеси встатевому апараті самок головним чином виникаючі поза періодом вагітності, родів і післяродового періоду і з метою визначення раціональних методів профілактики неплідності самок, яка може спостерігатися даже при нормальному стані статевої сфери (штучне, аліментарне, експлуатаційне, кліматичне і т. д.).
В зв’язку з цим, як вказував А. П.Студїнцов, вет. гінекологію слід розглядати не як науку, яка вивчає патологію статевого апарату, а як науку про неплідність, яка виникаї в силу самих різних причин, в т. ч. і хвороб інших органів і систем жіночого організму, від чого відмовляються багато зарубіжних авторів.
А. П.Студєнцов — наука про боротьбу з неплідністю і яловістю.
Біотехніка розмноження — це научно-практичний метод, який дозволяї за допомогою спеціальних інструментів і апаратури одержати статевий продукт від самців, провести його технологічну обробку і ввести в статеві шляхи самки з метою її запліднення.
Це не наука, хоча базуїться на великій кількості наукових предпосилок, відкриттів, положень і даже даючим початок новим науковим направленням — кріобіологія і т. д.
Які ж задачі?
1. Одніїю з головних задач акушерства ї вивчення фізіологічних закономірностей, регулюючих відтворну функцію тварин з потенціальною можливістю самок різних видів, конкретних умов їх життя, тобто підвищення їх плодючості і одержання від них здорового життїздатного молодняку, особливо зараз, в умовах промислової технології.
2. В задачі ветакушерства і гінекології входить також :
А)вивчення фізіології і патології статевої функції самців-плідників
Б) Профілактика хвороб молочної залози і підвищення молочної продукктивності.
В) Подовження строків відтворного життя самців і самок.
3. Біотехніка розмноження вирішуї задачі по розробці міроприїмств з метою:
А) більш ефективного використання плідників;
Б) зниження витрат на удержання більшої кількості плідників;
В) зберігати тривалий час сперму;
Г) профілактувати неплідність (інфекційні хвороби);
Д) покращувати племінні і продуктивні якості тварин;
Е) ї універсальним методом розведення і виведення нових порід.
Всі ці задачі передбачені багатьма документами по розвитку
Тваринництва, покращенню роботи по відтворенню і племінній роботі.
II. Значення цих дисциплін і їх місце серед інших зоо-ветнаук — розказати?
III. Методи вивчення дисциплін — розказати?
IY. Історія розвитку.
Із давніх часів беруть початок акушерство і гінекологія.
Спочатку займались тваринники — накопичувався досвід — передаїться з покоління в покоління — знахарі — повитухи.
В перших школах ветеринарних викладались в основному принципи родопомочі, але в основному родопоміч надавали конюхи, тваринники, знахарі.
В період становлення капіталізму акушерство почало формуватися в самостійну науку хоча було розділом в більшості випадків хірургії.
Протягом багатьох років акушерство вивчалось по перекладеним руководствам — СЕН-СІРА, ВІОЛЕ, ФРАНКА і ГАРМСА.
Реклама зарубіжного і ігнорування вітчизняних досягнень в якійсь мірі стало тормозом вітчизняних досягнень.
Перелом настав після 1917 року. Були складені кафедри при ветеринарному інституті.
1919 — Московський вет. інст. — Н. Ф. Мишкін
1922 — Казань — С. П.Маладишський
1922 — Ленінград — В. В.Конге
1931 — посібник Мишкін — 4-е видання
1931 — руководство по боротьбі з непліддям — Конге
1932 — посібник — Конге
Професор Мишкін — клінічні методи діагностики вагітності корів, профілактика родового парезу, затримка посліду, класифікація маститів (примат).
Професор Тарасевич — новий принцип клінічної діагностики вагітності коней, ряд методів лікування гінекологічних захворювань (грязелікування, пункція кист яїчників і др), осіменіння кобил з ректальним контролем овуляції, научно обгрунтоване використання пробників. Видав монографію "Бесплодие с/х животных".
Проф. Бочаров — запропонував провітаміни для лікування неплідності, написав посібник для вузів.
Проф. Флегматов — навколоплідні води при затримці посліду, субклінічні мастити, збірник "Повышение плодов с/х жывотных".
Проф. Губаревич — "Акушерство мелких животных" — монографія.
Проф. Шаталов — дослідження по статевому циклу кобил, використання СЖК і КЖК при нееплідності, синтезував з болгарськими вченими — гравогормон.
Проф. А. П.Студенцов — перший доктор вет. наук в СРСР по акушерству, направлення зроблені їм:
1. Статевий цикл
2. Неплідність
3. Аборти
4. Мастити
5. Операції статевих органів і молочної залози
6. "Вет. акушерство и гинекология" — 5-е видання
7. "Диагностика берем. и бесплодия с/х животных"
8. "Кастрация самок и самцов КРС и свиней"
9. "Болезни вымени"
Він автор більш 300 робіт.
Більшість перекладені на інші мови. Лауреат багатьох премій.
ВЕЛИЧЕЗНА ШКОЛА.
1. Зверева
2. Акатов
3. Логвінов
Проф. Нікітін В. Я.
Проф. Полянцев Н. І.
Кононов, Заянчковський, Осташко, Сердюк, Квасницький та ін.
І. І.Іванов — штучне осіменіння.
Родін
Ліпатов
Паршутін
Шергін
Мороз
Мілованов
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
Студєнцов А. П., Шипілов В. С. “Ветеринарне акушерство і гінекологія”, М.: Колос, 1980
Акатов В. О. Булгаков М. М., Звєрєва Г. В., Суботіна Л. Г. Практикум по ветеринарному акушерству, гінекології і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин, М.: Колос, 1973
Карпов В. А. Акушерство і гінекологія дрібних тварин, — Л.:Роспроміздат, 1990
Акатов В. А., Кононов Г. А, Поспелов А. И. Ветеринарное акушерство и гинекология Л.: Колос, 1977
Додаткова
Родін І. І.,Тарасов В. Р., Якимчук Практикум по акушерству, гінекології і штучному осіменінні сільськогосподарських тварин
Харенко М. І., Черненко М. В. Біотехніка розмноження свиней, — К.: Ветінформ, 1996
Петров В. О., Мусієнко В. Ф., Іванніков О. О. Основи електропунктурної рефлексотерапії великої рогатої худоби
Яблонський В. А.Практичне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння с. г. тварин, — К.: Урожай, 1995