ПЛАН: 1. Причини післяродових захворювань
2. Акушерський сепсис
3. Травми родових шляхів.
4. Субінволюція (атонія) матки
5. Післяродова еклампсія
6. Післяродове божевілля.
7. Післяродовийц парез
8. Виворіт і випадіння матки
9.Поїдання посліду
10. Поїдання приплоду
11.Післяродовий гострий гнійно-катаральний ендометрит
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ:
Етіологія: Інфекція, травми і розлади нервово-гуморальної регуляції.
1. Післяродові захворювання на фоні інфекції.
1) Післяродові вульвіти, вестибуліти, вагініти, цервіцити.
а) Етіологія: — травми під час родів
занесення інфекції з руками, інстументами, з хвосту, інколи ускладнення ендометриту.
Б) Клініка: Неспокій тварини
2. Сильно вигинає спину і тужиться
3. Піднімає хвіст
4. Часте сечовиділення із стгнанням
5. Набряклість статевих органів
6. При пальпації — сильний біль, інколи тварини відразу лячгають або падає.
7. Із статевої цілини виділяється ексудат, який підсихає у вигляді кірочок на шерсті хвоста та крупу.
8. При огляді слизових оболонок назвиних відділів нерідко відмічають сильну гіперемія, виразки, рани, ероззії, крововиливи.
9. Як ускладення можуть бути:рубці, стурктури, флегмона тазу і задніх кінцівок, уретрит, цистит.
В) Лікування: 1. Спочатку ретельно вимивають хвіст і забинтовують його, відводять в сторону, щоб виключити додаткові подразнення і інфікування.
2. Слизові оболонки спочатку обережно очищають стерильними тампонами.
3. Проводять орошення дезинфікуючими розчинами (калію перманганат, лізолу, креоліну, сулеми (у кобил).
4.Хороший ефект від орошення 1-2% соле-содовим розчином (аа), або гіпертонічним розчином натрію хлориду (2-5%).
Після оршення — слизові оболонки обробляють (змазують) йодоформенною, ксероформною, іхтіоловою та іншими мазями. При сильній болючості, до мазей додають анастезцючі препарати новокаїн (0,5%), кокаїн (1-2%) і т. д.
6. Виразки, рани та ерозії обробляють після їх очистки (припалюють) ляпісом 5% розчином йоду та ін.
7. Можна іхтіолові тампони через 12-24 години.
2.Інші запальні процеси:
А) Післяродові некротичні (дифтеритичні) запалкення піхви.
Б)Післяродовий гнійно-катаральний ендометрит
В) Післяродовий фібринозний ендометрит
Г) Післяродовий некротичний метрит (плацентарні участки).
Д) Післяродовий гангренозний септичний метрит.
3. Загальна післяродова інфекціґя (Родова гарячка. Акушерський сепсис).
АКУШЕРСЬКИЙ СЕПСИС — це захворювання організму, яке виникає в перші години або дні післяродового періоду і заключається в проникненні в кров мікробів та їх токсинів при яскравих клінічних ознаках тяжкого стану хворого.
В залежності від перебігу патологічного процесу і клінічної картини розрізняють три форми акушерського сепсису.
1. Септицемія 2. Міємія. 3.Септікопіемія.
СЕПТІЦЕМІЯ — це ускладнення місцевого запального процесу (вульвіт, вагініт, метрит і т. д.) характериззується наявністю в крові мікробів і їх токсинів, що супроводжується тяжким станом хворого.
Характерна: для м¢ясоїдних і приматів, які мають відпадаючі плаценту, а у кобил і коров — як ускладнення абортів і післяродових травм.
ЕТІОЛОГІЯ: Найчастіше викликаються гемолізуючими стрептококами, рідше стафілококами, кишечною паличкою, анаеробами і т. п.
Клініка і перебіг:
В статевому апараті виявляють більш чи менш чітка картина гнійно-гнилосного процесу на фоні яскраво вираженої атонії матки.
На 6-8- день виявляють метастази в скальному, колінному та інших суглобах, в печінці, нирках, шкірі, сухожильних піхвах, в мені і інших ділянках.
Пригнічений стан
Атонія шлунково-кишкового тракту
Проноси
Завжди характерні сильні озноби
Температура тіла досягає 40-41° С і дає стрибкоподібну криву, то підвищується, то падає до норми (при септицемії утримується на одному рівні з коливанням в 0.5-1° С)
Неправильний стрибкоподібний пульс як наслідок токсичного враження серцевого м¢яза
Знижується кількість еритроцитів
Гемоглобінемія і гемоглобінурія
Гіперлейкоцитоз на початку або під час одужання, Гіполейкоцитоз — при ускладненях.
Гемолітична жовтяниця.
Перебіг хвороби продовжується до 10-15 діб, тварини одужують (гинуть дуже рідко)
СЕПТІКОПІЕМІЯ — це ускладнення місцевого запального процесу з клінічною картиною, притаманною і септицемії і піемії.
Клініка і перебіг:Для септикопіемії характерні клінічні ознаки, притаманні і септіцемії і піемії. Інколи процес, виникнувши в септичній формі переходе а піемічну ич навпаки.
Якщо хвороба прийняла хронічний перебіг, вона може тривати тижнями і навіть місяцями (хроніосепсис) і привести до поступового виснаження і загибелі тварини
Лікування: Радикального методу не існує.
В основному: антибіотикотерапія, сульфаніламідотерапія на фоні калорійної годівлі.
4 ТРАВМИ РОДОВИХ ШЛЯХІВ.
А) Розриви матки
Б) Травми кишечника
В) Травми тазового поясу.
ПІСЛЯРОДОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ
5.СУБІНВОЛЮЦІЯ (АТОНІЯ) МАТКИ: СПОВІЛЬНЕНИЙ ЗВОРОтній розвиток до невагітного стану. Зустрічається у всіх тварин, але переважно у корів.
Етіологія: 1. відсутність тривалого моціону
2. неповноцінна годівля
3. Надмірна годівля
4. Нестача вітамінів і мінеральних речовин
5. перерозтягнення матки при багатопліддів
6. при перерозвиненості плоду
7. водянка плоду і оболонок
8. емфізематозне здуття плоду
9. травми родових шляхів
10 септичний стан рожениць
11. розлад гормональної
функції гіпофізу
12. Інколи недостатній прояв материнського інстинкту при відйомі молодняку.
Клініка: 1. Слабка моторика матки
2. накопичення лохіальних виділень в матці, які в свою чергу заважають скороченню матки
3. лохії із червоно-бурих стають під діїю мікробів темно-коричневими.
4. токсини, що утворюються всмоктуються в кров і викликають інтоксикацію, що отримало назву післяродової сапремії, дл якої притаманно легке пригнічення, зниження або відсутність апетиту, запор або пронос, зниження молочної продуктивності і як ускладнення поява серозних маститів і запалення суглобів.
5. Матка дрябла
6. Виділяються лохії зловонного характеру, при чому тільки в лежачому стані і малих кількостях.
7. Канал шийки матки відкритий.
Надання допомоги:
1. Посилити моторику
2. Всередину сахар
3. Масаж матки
4. Зрошення піхви холодним гіпертонічним розчином Na CI
5. При розвитку сапремії порожнину матки промивають гіпертонічним розчином Na CI, після чого в порожнину вводять антибіотики
6. Позитивний резудльтат — віддавлювання жовтого тіла.
6. Післяродова еклампсія
Це захворювання породіль, яке характеризується гострим перебігом, періодичними припадками і судомами. Найчастіше реєструється у собак, рідше у свиней.
Етіологія: Точно не встановлена. Е думка, що -як наслідок аутоінтоксикації при розпаді лохій або гіперемії головного мозку.
Клініка:
1. несвідомий погляд
2. Переляк
3. Неспокій
4. Судоми
5. Піниста слина
6. Припадки до 30 хв.
7. Після припадків пригнічений, напівкоматозний стан.
Надання допомоги:
1. Спокій
2. Затемнене приміщення
3. Часте здоювання
4. Багато підстилки.
ПІСЛЯРОДОВЕ БОЖЕВІЛЛЯ.
Відмічається у корів в перші дні післяродового періоду. Тривалість хвороби біля доби.
Етіологія: точно не встановлена Як наслідок аутоінтоксикації і гіперемії головного мозку.
Клініка: Признаки виявляються раптово:
1. неспокій
2. агресивність до творин і до людей (нагадує сказ)
3. сильна слинотеча
4. спрямованість вперед
5. за збудженням наступає депресія
Надання допомоги:
1. ізоляція в темне приміщення
2. спокій тварині
3. багато підстилки
4. препарати брома.
8. ПІСЛЯРОДОВИЙЦ ПАРЕЗ — це гостре, тяжке нервове захворювання самок в перші години або добу після родів, яке супроводжується паралічеобразним станом глотки, язика, ЖКТ і кінцівок з втратою свідомості. В основному спостерігається у корів, кіз і рідко у свиней.
Етиологія: Конкретна причина не встановлена. Схильними вважають:
1. різке падіння цукру в крові (приблизно 2 частини проти 8 в нормі, тобто в 4 рази)
2. різке підвищення інсуліну
3. різке підвищення кальцію в крові.
Окрім цього багато авторів вважають, що це захворювання пов¢язане з перенапругою нервової системи під час родів. Відмічають, що хвороба частіше реєструється у:
1. удобру вгодованих корів, які утримуються на концентрованих і білкових кормах
2. високопродуктивних корів
3. корів 5-8 річного віку, тобто високої молочної продуктивності
4. в зимово-стійловий період утримання
5. як правило в перші три добі післяродового періоду
6. у деяких тварин повторюється при кожних родах.
Клініка: хвороба перебігає в легкій і важкій формах.
При легкій або атипічній формі:
1. незначне пригнічення
2. апетит ослаблений, частіше відсутній
3. при ходьбі тварина хитається
4. важко піднімаються і лягають
5. S — подібний згин спини
6. лежить на животі підігнутими кінцівками
7. зіниці прозширені
8. загальне тремтіння і дригання окремих м¢язевих груп тулуба і кінцівок
9. несвідомий погляд
10. температура тіла 35-360 іноді спадає нижче 37-37,50
Важка форма:
1. голова запрокинута набік і не тримається
2. всі кінцівки витягнуті
3. тварина не підіймається
4. температура знижена
5. всі частини шкіри холодні
6. параліч глотки і язика
7. перестальтика відсутня — тимпанія
8. запор і переповнення сечового міхура
9. язик западає або випадає з ротової порожнини
10 тактила чутливість відсутня
11. втрата больової чутливості починаючи з поперека і до кінця задніх кінцівок.
Прогноз: без втручання тварина гине протягом 12-24 годин від тимпанії, а при вчасному втручанні (24-48 годин) 90% хворих корів одужують.
Надання допомоги:
1. вдування повітря
2. в/в — 40% р-н глюкози
3. в/в глюконат кальцію і хлористий кальцій
4. ін¢єкції вітаміну Д
5. масаж задньої частини і тепле укутування
6. категоричне не можна насильно вливати лікувальні препарати всередину.
7. м¢яка підстилка
9. ВИВОРІТ і випадіння МАТКИ
Це ускладнення родів, яке спостерігається в основному у корів і кіз, рідше у кобил та інших самок.
Етиологія:
1. Перерозтягнення матки
2. Водянка плідних оболонок
3. Багатоплідність у одноплідних
4. Дряблість м¢язів
5. Насильне і швидке витягування плоду під час пауз
6. Бурні перейми
7. Дуже коротка але сильна пуповина
8. Бурні перейми і підвищення внутрішньоочеревного тиску при тимпанії і годівлі об¢ємними кормами
9. Іноді самопроізвольне через 1-2 години після нормальних родів
10. Як результат затримки посліду і підв¢язування до нього стороннього предмета
Клініка:
1. Неспокій
2. Перейми
3. Виступає грушеподібна маса
4. Слизова ярко-рожева або червона
Надання допомоги: оперативне.
1. Круп припідняти
2. Обробка, низька сакральна анестезія
3. Туге бинтування
4. Вправлення
5. Ведення лікарських речовин
6. Флексація
7. При наявності ділянок некрозу і сильних розривах — ампутація
Ісход — як правило стійкі ендометрити.
10. ПОЇДАННЯ ПОСЛІДУ
11. ПОЇДАННЯ ПРИПЛОДУ.
Післяродовий гострий гнійно-катаральний ендометрит.
Етиологія:
1. Проникнення інфекції через шийку матки
2. Занесення інфекції гематогенним шляхом
3. Внесення інфекції з руками або інструментом під час рододопомоги
4. Затримка посліду.
Клініка:
1. Заагльний стан тварини задовільний
2. Іноді легка лихоманка
3. Зменшення апетиту і секреції молока
4. Із зовнішніх статевих органів виділяється слизовий або слизово-гнійний ексудат жидкої консистенції, білуватого відтінку і неприємного запаху. В основному з ранку на місці, де тварина лежала.
5. Іноді тварина приймає позу для сечовиділення, тужиться, стогне
6. При вагінальному дослідженні патологічні зміни у піхві і преддверии
7. Шийка відкрита
8. Через пряму кишку знаходять збільшення об¢єму одного або двох рогів
9. Матка не реагує на пальпацію
10. Матка флюктує.
Лікування: Звичайно клініка повільно зникає протягом 1-2 тижнів і тварина одужує, а іноді хвороба набуває затяжного перебігу і запальний процес перебігає як хронічний.
Основна задача при лікуванні.
1. Стимуляція скорочувальної діяльності матки і видалення вмісту
2. Спринцювання матки слабодезінфікуючими препаратами
3. Промивання матки с одночасним видаленням вмісту
4. 1-2 рази в день вижимання вмісту матки через пряму кишку в поєднанні з маточними засобами
5. Внутрішньом¢язове введення 20-40 мл 5-10% водногшо розчину іхтіолу протягом 3-4 днів.
6. Внутриматочно — фуразолідонові палочки, екзутер та ін.
7. 1% розчин новокаіну внутрішньоаортально 150-200 мл через 48 годин 3-4 рази.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
Студєнцов А. П., Шипілов В. С. “Ветеринарне акушерство і гінекологія”, М.: Колос, 1980
Акатов В. О. Булгаков М. М., Звєрєва Г. В., Суботіна Л. Г. Практикум по ветеринарному акушерству, гінекології і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин, М.: Колос, 1973
Карпов В. А. Акушерство і гінекологія дрібних тварин, — Л.:Роспроміздат, 1990
Акатов В. А., Кононов Г. А, Поспелов А. И. Ветеринарное акушерство и гинекология Л.: Колос, 1977
Додаткова
Родін І. І.,Тарасов В. Р., Якимчук Практикум по акушерству, гінекології і штучному осіменінні сільськогосподарських тварин
Харенко М. І., Черненко М. В. Біотехніка розмноження свиней, — К.: Ветінформ, 1996
Петров В. О., Мусієнко В. Ф., Іванніков О. О. Основи електропунктурної рефлексотерапії великої рогатої худоби
Яблонський В. А.Практичне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння с. г. тварин, — К.: Урожай, 1995