План 1. Сперма і її склад
Будова сперміїв і їх склад
Енергетична діяльність сперміїв
Оцінка якості сперми
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
1. СПЕРМА І ЇЇ СКЛАД.
|
Об’єм сперми за час
Статевого акту —
Еякулят
|
|
Секрети придатків
+
Секрети придаткових
Статевих залоз
2. Показники об’їму еякуляту і концентрація.
3. Хімічний склад сперми.
А/ 90-98% — Н2О
Б/ 2-10% — суха речовина, 60% якої складає білок з перевагою сірковмістимих амінокислот.
В/ ліпіди — в основному це лецитін, який містить велику кількість Р (фосфору) (в 100 мл сперми міститься Р до: барана — 355 мг, бугая — 82 мг, кнура — 66 мг, жеребця — 19 мг).
Г/ В сироватці переважають солі: К, Na, Ca, Mg, Fe, Zn, а також СL, P та інші елементи.
Д/ В спермі також міститься велика кількість складних органічних сполук: ЛАКТАЦИДОГЕН,
ФОСФАГЕН
ХОЛЕСТЕРИН
МОЧЕВИНА
ХОЛІН
ЛИМОННА КИСЛОТА (від 3 до 10% якої виробляється пузирковидними залозами),
А також солі лимонної кислоти (цитрати), які складають основу буферної системи сперми.
Е/ Ферменти — гіалуронідаза, пероксидаза, каталаза, трипсін,
Антартипсін, амілаза, ліпаза та інші.
Ж/ Вітаміни — С1, В1, В2, А та інші, причому різна кількість у різних плідників.
З/ Вуглеводи — основний цукор — ф р у к т о з а.
4. Будова сперміїв та їх хімічний склад.
|
Акросома+ |
Головка + Довжина – 7-10 мкм Ширина – 3-5 мкм |
Шийка + близько 10 мкм |
Тіло + Близько 10 мкм |
Хвостик Близько 50 мкм |
Довжина від 50 до 80 мкм у різних плідників |
17-20% Переважно входять : В основі Складаїться з простих
Ліпопро — а/ Нуклеопротеїди — її ї фіб — білків і ліпідів:
Теїна скл. білок рили (11 о с о б л и в о :
│ │ окремих Ліпіди (23% сухої
│ │ фібрил) речовини)
│ │ а/ фосфоліпіди — 73,3%
ДНК + Гістон б/ холестерин — 14,5%
(при зме- (прост. в/ гліцериди — 9,6 %
ншенні — білок) г/ воск — 2,6 %
неплід — │
ність) │
Склад. з 18
Амінокислот
25% з яких
Займаї аргінін
ДНК + Гістон = 80-83%
55% 25-30%
Сухої сухої
Речовини речовини
 |
головки
Тобто 96-97% головки
Складають білки
Б/ вільний білок — мало
В/ Лецитін
Г/ солі
5. ВИДИ РУХУ СПЕРМІЇВ.
6. ШВИДКІСТЬ РУХУ СПЕРМІЇВ — від 2 до 15 мм за хвилину у різних плідників в залежності від їх стану і навколишніх умов (за 1 хв. в середньому : у
Бугая — 4,02 мм
Барана — 4,6 мм
Жеребця — 5,22 мм
Кобеля — 2,58 мм
Петуха — 1.02 мм)
7. ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ЖИТТЇДІЯЛЬНОСТІ СПЕРМІЇВ.
А/ дихання: 6С6Н12О6 + 6О2 ─── 6 СО2 + 6Н2О + 680 ккал, тобто 90% (фруктоза)
Спермії тварин поглинають О2 сильніше ніж клітини легень чи селезінки. Так, 100 млн сперміїв бугая при +20º С поглинають за 1 годину — 3,4мм3; барана — 8,4; кнура — 7,2; жеребця — 4,3 мм3 (по М. П. Шергіну).
Пониження температури сперми на кожні 10ºС знижує інтенсивність дихання сперміїв в 2 рази, а при t близько ОºС дихання виражене дуже слабо. Зміна рН в кислу сторону гальмує дихання і навпаки.
Б/ Гліколіз: С6Н12О6 2 С3Н6О3 + 50 ккал тобто 10% (фруктоза) (молочн. кис-та)
Більш інтенсивно гліколіз проходить при РН 7,6, а при кислому рН гліколіз повільнішає.
В/ Розпад АТФ — міститься в спермі плідних бугаїв 7-19 мг%.
При зниженні АТФ до 3 мг% і більше запліднююча здатність сперми погіршується.
8. ДВА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ТИПИ СПЕРМИ:
М. П. Шергін встановив, що в спермі плідників з піхвовим типом природного осіменіння (бугай і баран) міститься значна кількість цукру (до 1500мг%), а в спермі плідників з маточним типом природного осіменіння (кнур, жеребець) знаходять тільки залишки цукру, потому гліколіз в спермі цих плідників слабко виражений.
9. МОЛОЧНА КИСЛОТА, РН, АГЛЮТИНАЦІЯ І АНАБІОЗ СПЕРМИ.
При тривалому зберіганні сперми, в процесі гліколізу, в спермі накопичується велика кількість молочної кислоти, яка різко зміщує рН в кислу сторону.
В нормі РН сперми знаходиться в проміжках 7,2-7,6.
На перших стадіях гліколізу з накопиченням молочної кислоти рН становиться слабко кислою і це сприятливо діє на сперміїв, тобто обмінні процеси гальмуються, витрати енергії скорочуються і це явище одержано назву — АНАБІОЗУ, тобто близько життєвого стану.
При зниженні РН до 6,0 і нижче спермії гинуть. Проміжним явищем між життям і смертю сперміїв треба вважати явище — АГГЛЮТИНАЦІЇ, або склеювання сперміїв.
Основною причиною агглютинації вважається послаблення, або нейтралізація негативного електричного заряду, котрим заряжений кожен спермій ще в каналі придатку сім’янника.
Чим це викликано? З накопиченням молочної кислоти, фактично накопичуються в спермі водні іони Н+,рН стає в границях 5-6,4. До цього слід додати ще й наявність інших позитивних іонів Са2+, Mg+ та інших.
До цього слід додати також і наявність спермоантитіл в статевому апараті самок при багаторазових і безрезультатних осіменіннях (спермоагглиніни, спермотоксини і спермолізани)
Розрізняють два види агглютинації:
А/ неповна, зворотна або "зірчата"
Б/ повна, незворотна або "лінійна"
10. ОСМОТИЧНИЙ ТИСК.
Величина його коливається. У бугая вона коливається при ОºС від 4,812 до 9,142 атм, або в середньому 6,95 атм
Буферність сперми Спермії менше реагують а відхилення осмотичного тиску в сторону гіпертонії, чим в сторону гіпотонії. Це слід вважати при виготовленні розріджувачів сперми. Основу буферної системи сперми складають цитрати.
11. ВПЛИВ T, ПРЯМИХ СОНЯЧНИХ ПРОМЕНІВ, ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН, ДУРНОПАХНУЧИХ РЕЧОВИН, МІКРОБНОЇ І ГРИБКОВОЇ ЗАБРУДНЕНОСТІ СПЕРМІЇВ.
12. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАПЛІДНЮЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ ПЛІДНИКІВ І ЇХ СПЕРМИ:
А/ прямий
Б/ непрямий
13. ОЦІНКА ЯКОСТІ СПЕРМИ:
А/ Макроскопічна (візуальна або органолептична)
Б/ Мікроскопічна
В/ Мікробіологічна або ветеринарно-санітарна.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
Студєнцов А. П., Шипілов В. С. “Ветеринарне акушерство і гінекологія”, М.: Колос, 1980
Акатов В. О. Булгаков М. М., Звєрєва Г. В., Суботіна Л. Г. Практикум по ветеринарному акушерству, гінекології і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин, М.: Колос, 1973
Карпов В. А. Акушерство і гінекологія дрібних тварин, — Л.:Роспроміздат, 1990
Акатов В. А., Кононов Г. А, Поспелов А. И. Ветеринарное акушерство и гинекология Л.: Колос, 1977
Додаткова
Родін І. І.,Тарасов В. Р., Якимчук Практикум по акушерству, гінекології і штучному осіменінні сільськогосподарських тварин
Харенко М. І., Черненко М. В. Біотехніка розмноження свиней, — К.: Ветінформ, 1996
Петров В. О., Мусієнко В. Ф., Іванніков О. О. Основи електропунктурної рефлексотерапії великої рогатої худоби
Яблонський В. А.Практичне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння с. г. тварин, — К.: Урожай, 1995