План 1. Поняття: Відтворення і Розмноження. Шляхи статевого розмноження.
2. Еволюція статевого процесу статевого апарату.
3. Статева і фізіологічна зрілість тварин.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
ВІДТВОРЕННЯ тварин існує в природі, здійснюється двома шляхами — безстатевим і статевим розмноженням, які склались в процесі тривалого еволюційного розвитку як пристосувальні механізми.
РОЗМНОЖЕННЯ — це складний вроджений (безумовний) рефлекс, який забезпечує відтворення організмів і збереження виду.
При безстатевому (агамному або вегетативному) розмноженні () характерному переважно простейшим і рослинним організмам, відтворення нового індивідума здійснюються черенками, шляхом брунькування, простим діленням, кон’югацією.
СХЕМА РОЗМНОЖЕННЯ:
Безстатеве (простіші і рослини) і статеве розмноження
Просте ділення Брунькування Кон’югація
У деяких представників тваринного світу і дуже часто у рослин життя закінчується після здійснення статевого процесу:
А) Цейлонське талліпотове дерево (пальма тіні) росте до 40 років, після чого дає велике суцвіття, яке досягає 4 м довжини і 3 м ширини, а потім гине, віддавши всі свої сили на цвітіння.
Б) У більшості комах личинки існують довго, іноді декілька років, а статевозрілі форми в ближчий час після осіменіння і відкладання яєць гинуть або від виснаження, або від перенапруження нервової системи.
В) Амурська кета в період статевої зрілості (в 5-річному віці) масово направляється в прісні води, де звільнившись від статевих продуктів (ікра і молоки) гине від повного виснаження.
Г) Смерть від виснаження після нересту спостерігається у вугря, бичка, міноги і деяких інших риб.
Черенки і бруньки — у рослин
Прсте ділення — у простіших (амеба)
Кон’югація — у простіших (інфузорія і інші організми).
Кон’югація — це процес тимчасового злиття двох особин, після чого здійснюється енергійне бурне ділення інфузорій. При кон’югації здійснюється взаємний обмін ділянками ядерної речовини і цитоплазми. Попередником статевого розмноження ї процес копуляції при якому проходить повне злиття двох клітин. Перед злиттям кожна з них зменшує свої ядро наполовину і обидві ці половини вищеназваного процесу утворюють уже нове ядро, яке має інший склад, ніж ядра злившихся особин.
Зміна форм розмноження нерідко дуже складна, особливо коли
Спостерігаїться чередування безстатевого і статевого розмноження. Прикладом може служити розмноження малярійного плазмодія.. Ці паразити розмножуються в еритроцитах людини багаторазовим діленням материнської клітини. Нове покоління, проникаючи в непошкоджені еритроцити знову розмножуються безстатевим шляхом. Після видомого числа безстатевих поколінь з’являїться статеве покоління у вигляді більш крупних жіночих і більш дрібних чоловічих статевих клітин. Далі в кишечнику малярійного комара, куди статеві клітини потрапляють з кров’ю хворого на малярію, в результаті з’їднання жіночих і чоловічих клітин утворюються спорозоїди — початкові форми, які проникають в слюнні залози комара. При укусі комара вони знову проникають в кров людини і так повторюїться наступне коло розмноження.
Ітак, при безстатевому розмноженні розвиток організму заключаїться переважно у відтворенні клітин подібних початковим (материнських).
Проміжною формою між безстатевим і статевим розмноженням, як і копуляцію слід вважати партеногенез, але перхідною вже не від безстатевого до статевого, а від статевого до безстатевого.
Партеногенез — як би являї цільність і з безстатевим, і з статевим розмноженням. Зв’язують партеногенез в основному з змінами умов зовнішнього середовища. Прикладом партеногенетичного розмноження можуть бути птиці і "Розання тля".
1. Так із "зимуючого" яйця "розаної тлі", яка зустрічаїться на листях роз, виходить безкрила комаха, бистро досягаюча зрілості і здатна розмножатися без участі самця. Ця комаха даї потомство, яке знову в стані продовжувати розмноження таким же способом, тобто безстатевим.
Пізніше серед безкрилих комах з’являються личинки з зачатками крил, які перетворюються в комах з двома крилами, які дають змогу перелітати з одніїї рози на іншу. Але всі ці комахи також незапліднені самки. Восени, коли стаї холодніше запаси корму зменшуються, самки починають давати два рода потомства — самок з розвинутими спермоприїмниками і самців. При злитті самца і самки запліднюїться тільки одне зимуюче яйце, яке відкладаїться і здатне переносити зимові морози. Весною із нього виходить самка — "засновниця" незапліднених літніх поколінь.
2. Рідкі випадки партеногенетичного (без запліднення) розвитку курячих і голуб’ячих яїць були замічені ще в 1827 році Превостом і Думасом. Інші автори таке явище відхиляли. Починаючи з 1952 року Олсен із США вивчаючи цю проблему на індиках і курях на Белтссвілській дослідній станції встановив, що при інкубації незапліднених яїць індичок белтсвілської дрібної білої породи в 17% випадків виявив, що ембріональний розвиток припиняїться на різних стадіях.
Цим же автором було встановлено три категорії
Партеногенетичного розвитку яїць, які інкубуються:
1. Розвиток тільки ембріональних клітин;
2. Розвиток кровеносних судин і островків;
3. Розвиток ембріонів.
Наявність розвинених ембріонів склало тільки 0,2% всіх яїць, які інкубуються.
В подальшому цілеспрямоване проведення спеціальної селекції на збільшення частоти партеногенетичного розвитку протягом 12 років призвело до значного збільшення частки партеногенетичного розвитку яїць до 40-60%, причому катеегорія яїць з добре розвиненими ембріонами помітно збільшилась і зараз складаї 13%. Інкубація таких яїць благополучно завершилася виводом частини індичат. Майже всі індичата — партеногенетики були слабкими, більшість з них гинули і лише 25% досягли статевозрілого віку.
Цікавим в цих дослідах Олсена було те, що замерлі ембріони і виведенні індичата були всі без виключення самцями. Здатність до нормальної спермопродукції мали тільки 1/3 частка з індиків, які досягли статевої зрілості.
При штучному осіменінні індичок спермою індиків-партеногенетиків одержані здорові індичата обох статей, а один партеногенетик даже став батьком багаточисельного потомства — 122 індичат.
Різний рівень партеногенетичного розвитку незапліднених яєць був зафіксований також у курей декількох порід.
І накінець, приклад ще однієї форми безстатевого розмноження представників підводного царства — морських зірок, це розвиток повноцінних особин із ділянки тіла, тобто фактично розвиток нового індивідума із групи соматичних клітин (маси клітин). Дуже часто рибалки на своїх промислах ловили разом з рибою морських зірок, які заважали нормальному вилову риби.
Рибалки розсікали зірок на декілька частин, викидали ці частини в море. Але скоро було помічено парадоксальне явище – чим більше знищувалось зірок таким способом, тим більше їх ставало в місцях вилову риби. Як виявилось потім, що кожна частина розсіченої зірки давала початок нового організму.
Статеве розмноження — на відміну від безстатевого характеризується тим, що розвиток організму починається знову з статевих клітин (гамет).
В процесі тривалої еволюції, яка протікала мільйони років, з появою внаслідок диференціації функцій багатоклітинних організмів, наряду з клітинами м’язової, кісткової, епітеліальної та інших тканин, формується і статеві клітини. Ці клітини, які розвиваються на рівних умовах з усіма іншими клітинами складного організму, відрізняються тим, що з-за присутньої їм спеціалізації вони володіють здатністю при відповідних умовах розвиватися в новий багатоклітинний організм.
Що ж це за клітини?
Жіноча – яйцеклітина. Чоловіча –спермій.
Ці клітини відрізняються від інших клітин тварин тим, що вони кожна окремо не здатна дати початок новому організму, а точніше нової клітини зиготи, як наприклад розмножуються клітини епітеліальні і інші, а тільки після взаємної їх асиміляції і дисиміляції при злитті, вони мають одинарний (гаплоїдний) набір хромосом.
З появою статевих клітин формуються і статеві залози, роль яких складається в утворенні цих спеціалізованих клітин.
З появою ж статевих залоз, внаслідок їх специфічного гормонального впливу, організми починають розділятися на статі, тобто набувають сексуальності.
Поступовим змінам з часом піддаються і самі статеві клітини, і статеві органи (їх морфологія і функція) і умови, в яких відбувається зустріч статевих клітин тобто помітно змінюється статевий процес, направлені на створення сприятливих умов для зустрічі статевих клітин — це і здатність статевих клітин рухатися, це і умови навколишнього середовища, це і зближення або стикування особин, і накінець, це осіменіння, тобто такого взаємного відношення між самкою і самцем, яке полегшує безпосередній контакт статевих клітин.
В зв’язку з цим — осіменіння може бути зовнішнім і внутрішнім.
Внутрішнє осіменіння можливе тільки після відповідного
Формування складного статевого апарату, який здатний сприймати статеві клітини, створювати умови для зустрічі різностатевих гамет, і наприкінці, пристосування статевого апарату материнського організму до розвитку зародку, постачанню його пластичними матеріалами для росту, розвитку, а також створення умов для його народження.
2. Онтогенез (ембріогенез)
3. Статева і фізіологічна зрілість.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
Студєнцов А. П., Шипілов В. С. “Ветеринарне акушерство і гінекологія”, М.: Колос, 1980
Акатов В. О. Булгаков М. М., Звєрєва Г. В., Суботіна Л. Г. Практикум по ветеринарному акушерству, гінекології і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин, М.: Колос, 1973
Карпов В. А. Акушерство і гінекологія дрібних тварин, — Л.:Роспроміздат, 1990
Акатов В. А., Кононов Г. А, Поспелов А. И. Ветеринарное акушерство и гинекология Л.: Колос, 1977
Додаткова
Родін І. І.,Тарасов В. Р., Якимчук Практикум по акушерству, гінекології і штучному осіменінні сільськогосподарських тварин
Харенко М. І., Черненко М. В. Біотехніка розмноження свиней, — К.: Ветінформ, 1996
Петров В. О., Мусієнко В. Ф., Іванніков О. О. Основи електропунктурної рефлексотерапії великої рогатої худоби
Яблонський В. А.Практичне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння с. г. тварин, — К.: Урожай, 1995