Дотримання ветеринарно-санітарних правил роботи в умовах і пунктах з трансплантації ембріонів дає змогу забезпечити профілактику інфекційних хвороб і високий рівень відтворення. До них застосовуються правила щодо підприємств закритого типу.
Загальні ветеринарно-санітарні правила. На території можуть перебувати лише співробітники і транспорт, який обслуговує підприємство.
При вході на підприємство повинен бути обладнаний дезкилимок і санпропускник, в якому є кімнати з шафами для зберігання особистого і спеціального одягу.
Комплектують центри і пункти лише клінічно здоровими тваринами-донорами і реципієнтами із господарств, благополучних щодо інфекційних хвороб.
Тварини обов’язково проходять 30-денний карантин, протягом якого їх досліджують на: бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, хламідіоз, лептоспіроз, лейкоз, ІРТ, пустульозний вульвовагініт, вірусну діарею, тріхомоноз і кампілобактеріоз.
Санітарні заходи повинні проводитись при дотриманні календарного плану (щоденно — ретельне чищення виробничих приміщень, щомісячно — санітарний день; при потребі – розчистка і обрізування копит у тварин, взяття проб слизу з піхви для визначення ступеня мікробної контамінації, дезінфекція приміщень та інвентаря). Ветеринарне обстеження донорів і реципієнтів проводять щоденно вранці).
Ветеринарно-санітарні правила роботи в лабораторії та боксі, де працюють з ембріонами, а також в приміщеннях для кріоконсервації Та Зберігання ембріонів. Бокси для роботи з ембріонами повинні знезаражуватись бактерицидними лампами протягом 30 хвилин, з розрахунку 2-3 хвилини на 1м3 об’єму. Приміщення боксу не рідше одного разу на тиждень ретельно вимивають і протирають розчином 3 %-ного перекису водню з миючими засобами “Прогрес” або “Сульфанол”.
В день роботи з ембріонами столи протирають ватно-марлевими тампонами, які змочені в 96°-ному етанолі.
Інструменти і посуд ретельно миють за допомогою щіток, йоршиків порошком “Чистоль”, промивають проточною і тричі дистильованою водою, висушують і стерилізують.
Стерилізація кип’ятінням проводиться протягом 30-ти хвилин після закипання води при закритій кришці стерилізатора.
Стерилізація сухим жаром проводиться в сушильних шафах. В шафі розміщують сухі чисті скляні інструменти, які завернуті в пергаментний папір або алюмінієву фольгу. Доводять до температури +140-170 °С і витримують 1-2 год, а потім дають охолонути. Пластмасові та гумові інструменти сухим жаром не стерилізуються.
Стерилізація сухми жаром проводиться в сушильних шафах. В шафі розміщують сухі чисті скляні інструменти, які завернуті в пергаментний папір або алюмінієву фольгу. Доводять до температури +140–170 °С і витримують 1–2 год, а потім дають охолонути. Пластмасові та гумові інструменти сухим жаром не стерилізуються.
Стерилізація в автоклаві (скляний посуд, металічні інструменти та ін.) проводиться при 1,5 атм. протягом 30 хв. Скляні та металеві інструменти закривають пергаментним папером.
Халати, рушники, фартухи також стерилізують в автоклаві або прасують перед використанням.
Стерилізація хімічними речовинами (вироби з пластмаси, гуми) проводиться з використанням 70°-го спирту, 5 %-го розчину хлораміну протягом 24-х годин. Перед застосуванням інструменти обполіскують дистильованою водою і ФБС 2-3 рази.
Поверхню виробів із пластмаси і гуми можна також стерилізувати опроміненням лампи БУВ-30 протягом 20 хвилин, на відстані 30 см від джерела УФП. Треба мати на увазі, що ультрафіолетові промені не забезпечують повної стерилізації внутрішньої поверхні порожнинних предметів.
Ветеринарно-санітарні вимоги до середовищ і препаратів. Середовища, гормональні та інші препарати, які застосовуються при вимиванні, оцінці, культивуванні, кріоконсервації, пересадці ембріонів повинні перевірятись на стерильність, нешкідливість і біологічну активність. Нестерильні середовища, а також препарати, в яких закінчився термін використання, бракують.
ЛІТЕРАТУРА
Герасименко В. Г. Биотехнология.- К.: Вища школа, 1989.- 343 с.
Гордон А. Контроль воспроизводства сельскохозяйственных животных / Под изд. А. И.Орлова — М.: Агропромиздат, 1988.- 415 с.
Инструкция по трансплантации эмбрионов крупного рогатого скота. – М., 1987.- 91 с.
Квасницкий А. В., Мартыненко Н. А., БлизнюченкоА. Г. Трансплантация эмбрионов и генетическая инженерия в животноводстве. — К.: Урожай, 1988.- 264 с.
Мадисон В. В., Мадисон В. Л. Трансплантация эмбрионов в практике разведения молочного скота. — М.: Агропромиздат, 1989.- 128 с.
Оценка качества эмбрионов крупного рогатого скота. — М.: Агропромиздат, 1990.- 56 с.
Сборник нормативных документов НПС “Эмбрион” – Харьков, 1989.- 75 с.
Сергеев Н. И., Мазенкин С. А., Ефремова М. Н. Методические рекомендации по трансплантации эмбрионов у овец.- Дубровицы, 1988.- 44 с.
Хантер Р. Х.Ф. Физиология и технология воспроизводства домашних животных.- М.: Колос, 1984.- 320 с.
Харута Г. Г. Методичні вказівки до лабораторно-практичних занять з трансплантації ембріонів сільськогосподарських тварин.- Біла Церква: Білоцерківський сільськогосподарський інститут, 1992.- 23 с.
Эрнст Л. К., Сергеев Н. И. Трансплантация эмбрионов сельскохозяйственных животных.- М.: Агропромиздат, 1989.- 410 с.