Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження – статева охота. Під час статевої охоти самки проявляють позитивну сексуальну реакцію на самців – допускають плигання на себе і статевий акт. При організації штучного осіменіння вибір статевої охоти або оптимального часу для введення сперми має надзвичайно велике значення для забезпечення заплідненості. Несвоєчасне (раннє або пізнє до часу овуляції) введення сперми, осіменіння самок поза статевою охотою та вже вагітних є поширеними помилками при використанні недосконалих методів визначення оптимального часу осіменіння або низькій кваліфікації техніків штучного осіменіння.
Для визначення статевої охоти застосовується лише метод самця-пробника (рефлексологічний), а виявлення оптимального часу для введення сперми проводять за допомогою клініко-візуального методу (за симптомокомплексом тічки і загального збудження) та за стадією зрілості фолікулів. Рідше для визначення оптимального часу застосовують методи: електрометричний (визначення електропровідності тічкового слизу), метод мікроскопії краплі тічкового слизу, алергічний, комп’ютерний (за зміною температури шийки матки), метод педометрії (за зміною частоти кроків), актометрії (визначення рухливості самок), мисливських і службових собак, биків-кастратів і корів (телиць)-виявниць.
Статеву охоту у корів і телиць визначають рефлексологічним методом.
Бугаїв-пробників випускають щоденно вранці і ввечері на 1,5–2 години в загони, де утримуються неплідні, отелені (з 3–4-го дня після родів), осімінені (з 10-го по 30-й день після осіменіння) корови. За одним бугаєм-пробником закріплюють 100–150 корів і телиць. Спостерігають за поведінкою корів. Самка, яка знаходиться в охоті, допускає садку самця. Таку самку виділяють з стада і осіменяють дворазово, з інтервалом 10–12 годин. При визначенні охоти вазектомованим бугаєм-пробником (з коїтусом) сперму вводять одноразово, зразу ж після виявлення позитивної реакції.
Клініко-візуальний метод визначення оптимального часу введення сперми є найбільш поширеним, що пояснюється його простотою. Ймовірним показником того, що корова знаходиться в охоті, є “рефлекс нерухомості”, коли тварина допускає плигання на себе інших тварин. До додаткових ознак відносять: потертості в ділянці крупа, кореня хвоста і сідничних горбів, зміна поведінки, стрибання на інших самок, підвищення рухливої активності, набряк статевих губ і почервоніння слизової оболонки переддвер’я піхви, витікання елестичного, прозорого тічкового слизу з статевих органів, зниження продуктивності, погіршення якості молока.
Для визначення оптимального часу введення сперми використовують також Биків-кастратів та корів (телиць)-виявниць, оброблених гормональними препаратами (табл. 6.1.1).
Таблиця 6.1.1–Схеми гормональних обробок биків-кастратів і корів (телиць)-виявниць
Схема | Методика |
1
2 |
Тестостерон пропіонат 200–250 мг внутрішньом’язово через день протягом 20-ти днів, потім по 500 мг підшкірно через кожні 7 днів
Тестостерон пропіонат 200 мг підшкірно або внутрішньом’язово через день протягом 20-ти днів, потім тестостерон енантат 500 мг підшкірно або внутрішньом’язово через кожні 10–14 днів |
Продовження табл. 6.1.1
3
4 |
Тестостерон енантат в перші 3 дні по 1000 мг підшкірно щоденно, потім по 500 мг підшкірно через кожні 14 днів
Естрадіол бензоат 10 мг на 250 кг маси тіла підшкірно або внутрішньом’язово через кожні 7 днів |
Корів-виявниць відбирають з вибракуваних через неплідність; статевозрілих телиць оваріоектомують, або підбирають з фримартинних.
Підібрані тварини повинні бути клінічно здоровими, середньої або вищої вгодованості та з масою тіла середньою по стаду корів. Використовують їх через 2–3 тижні після початку гормональних обробок. При припиненні введення гормонів статева активність зберігається 10–18 днів. Одну тварину-виявницю використовують за тією ж методикою, що і пробників. На одну тварину-виявницю з мітчиком при безприв’язному утриманні навантаження складає 30–40 корів або телиць.
Осіменіння корів проводять відразу ж після визначення оптимальних показників для введення сперми і повторюють через 10–12 год. Неточність даного методу становить біля 40–50 %, що призводить до несвоєчасного введення сперми, а у 10–12 % випадків осіменяють вже вагітних тварин.
У кобил статеву охоту визначають за допомогою жеребця-пробника, починаючи з 3-го дня після родів та з 10–15-го дня після осіменіння. Для цього кобилу, розковану на задні кінцівки, заводять в манеж і утримують під узду. Пробника підводять на поводах до голови кобили. Кобила поза охотою намагається вкусити пробника, втекти від нього або повернутися задом, щоб вдарити. Більш безпечною є проба на виявлення статевої охоти через дерев’яний бар’єр висотою 1,2–1,3 м і довжиною 2,5 м. Кобилу для проби підводять до бар’єру, а з іншого боку перешкоди підводять жеребця. Позитивною реакцією на жеребця є: покусування жеребця, частіше сечовиділення, “миготіння” статевих губ. Після виявлення позитивної реакції допускають безпосередній контакт тварин для визначення статевої охоти.
Охоту можна визначати при щоденному контакті під час перебування пробника протягом 1,5–2 год в табуні (у 10–20) кобил.
За допомогою ректальної пальпації яєчників можна визначити ступінь зрілості фолікулів. Оптимальним часом для введення сперми є м’яка флуктуація фолікулів.
Об’єктивним методом визначення оптимального часу для осіменіння кобил є трансректальна сонографія, яка базується на визначенні змін форми і розмірів передовуляційних фолікулів. На початку охоти в яєчниках візуалізуються малі і середні фолікули діаметром 1,6±0,2 см. Всередині статевої охоти діаметр фолікулів зростає до 2,6±0,1 см. За 24–72 год до овуляції спостерігається зміна форми фолікулів з округлої на грушоподібну або овальну. Горизонтальний і вертикальний розміри передовуляційних фолікулів складають 4,2±0,2 см і 2,8±0,1 см відповідно. Зміна форми фолікулів є показником оптимального часу для парування кобил.
Введення сперми починають на 2-й день після початку статевої охоти і повторюють через кожні 48 годин до “відбою” – прояву негативної реакції кобили на жеребця.
У свиней Статеву охоту визначають шляхом щоденного (вранці та ввечері) контакту з пробником. На 50 свиноматок використовують одного пробника. На крупних свинокомплексах самок відбирають в окремі станки, між якими по прогону проганяють кнура. Самок, які реагують на нього, відокремлюють і проводять індивідуальну пробу.
Виявляють ймовірність охоти за зміною поведінки самок, появою “рефлексу нерухомості”, позитивними реакціями при натискуванні на спину і боки, ознаками тічки. Статеву охоту починають визначати зразу ж після відбивки поросят і з 10-го дня після осіменіння. Вибір часу осіменіння залежить від кратності виявлення тварин в охоті. Якщо контроль проводиться чотири рази, осіменіння молодих свинок проводять одноразово через 17–18 год, а основних свиноматок – через 21–24 год після виявлення статевої охоти. При дворазовому контролі статевої охоти (з проміжком 10–12 год) сперму вводять двічі: якщо охота виявлена вранці, свиноматок осіменяють ввечері і навпаки. Другий раз тварин осіменяють через 10–12 год після першого введення сперми.
У овець і Кіз статеву охоту визначають у статевий сезон. У отару з 50–100 самками щоденно рано і ввечері на 1,5–2 год випускають 5–6 баранів-пробників. Пробникам до підгрудка чіпляють “мітчики” з фарбуючими речовинами. Отару проганяють через розкол і видаляють мічених самок та осіменяють їх дворазово з інтервалом 24 год. При відсутності “мітчиків” чабани самі спостерігають за реакцією самок на пробника і виділяють тварин з позитивною сексуальною реакцією.
У сук статева охота починається з 9–11-го дня стадії збудження і збігається зі значним зменшенням кількості виділень з статевих органів, які набувають солом’яного кольору та зі зменшенням ознак набряку статевих губ. Для уточнення наявності охоти допускають контакт з кобелем.
Підготовка сперми до введення
Розморожування сперми проводять з використанням приладів: біотермостат ТБ-010, “Росинка”, “Росинка-1”, АЗСУ-3,-4 (активатор замороженої сперми універсальний). Сперму відтаюють при температурі 38±0,5 °С в ампулах з розчином натрію цитрату або в стерильних флакончиках з-під антибіотиків. У флакончик з-під антибіотиків наливають 1 мл 2,9 %-ного розчину лимонно-кислого натрію. Флакони (не більше 2–3) ставлять на 2–3 хв у водяну баню для підігрівання розчину. Рівень води у водяній бані повинен лише закривати стовпчик розчину у флаконі. З посудини Дюара охолодженим у рідкому азоті пінцетом дістають необлицьовану гранулу і відразу опускають у флакон з підігрітим розчином лимонно-кислого натрію. При безперервному погойдуванні флакончика рукою, відтаюють гранулу до повного розморожування. Потім флакончик виймають і ставлять при кімнатній температурі на фільтрувальний папір. Після оцінки якості сперму набирають в інструмент для введення.
При розморожуванні сперми, що зберігається в облицьованих гранулах, з біотермостату виймають штатив. Гранулу опускають у воду (38±0,5 °С) і витримують до появи тонкого стержня льоду. Потім пінцетом виймають гранулу, струшують воду, почергово протирають стерильними марлевими серветками та ватним тампоном, змоченим у 96°-ному спирті, і вводять в зоошприц.
Технологія розморожування пайєт (соломинок) об’ємом 0,25, 0,5 мл і мінітюб 0,25 мл така ж, як і для облицьованих гранул. Розріджену сперму, яка зберігається при температурі таючого льоду або при кімнатній температурі, перед введенням необхідно підігріти у водяній бані до 30–35 °С протягом 5–7 хв.
Використовувати розморожену спермодозу необхідно лише при кімнатній температурі (18–23 °С) протягом 10–15 хв.
Необхідно дотримуватися режимів відтаювання сперми; не виймати ємкості з гранулами сперми за межі нижньої третини горловини посудини Дюара і поміщати їх зразу ж після взяття гранули назад.
Дози сперми
Об’єм і дози сперми залежно від методу зберігання приведені у таблиці 6.1.2. При відтаюванні сперми, що зберігається в необлицьованих гранулах, об’єм дози збільшується на величину об’єму гранул.
Таблиця 6.1.2 – Об’єм і дози сперми залежно від методу зберігання
Вид тварин | Метод зберігання
Сперми |
Об’єм
Сперми, мл |
Рухливість, бал | Мінімальна кількість сперміїв у дозі з ППР |
Велика рогата худоба | Температура таючого льоду (+2 +4 °С)
– 196° в необлицьованих гранулах – 196° в облицьованих гранулах – 196° в пайєтах і мінітюбах |
1,0
1,1 –1,2 0,25 – 0,35 0,25 – 0,5 |
7
4 4 4 |
25–30 млн
15 млн 15 млн 15 млн |
Коні | – 196° в алюмінієвих тубах (пакетах) | 20–40 (крупним, старим і кобилам після родів вводять | 2,5 | 3 млрд |
Продовження табл. 6.1.2
+2 +5 °С | Максимальну дозу | 5
5 |
3 млрд | |
Вівці, кози | Нативна
Розріджена |
0,05
0,1–0,15 0,2–0,3 (при піхвовому введенні) |
7–8
7–8 7–8 |
80 млн
80 млн 160–240 млн |
Свині | +2 +4 °С
+14 +18 °С |
1 мл/кг маси тіла, але не більше 150 мл | 6–7
6–7 |
3 млрд
3 млрд |
При використанні сперми бугаїв-поліпшувачів, перевірених за якістю нащадків, допускається використання доз з 10 млн рухливими сперміями та рухливістю 3 бали.