При реєстрації тварин (порода, вік, індв. №, масть та ін.) збирають анамнестичні дані. При цьому з’ясовують: час і перебіг останніх родів; статеву циклічність після родів і дату осіменіння; молочну продуктивність в останню лактацію і в минулому; стан молочної залози в попередні роки; час захворювання вим’я, зміни надою і якості молока; стан господарства чи місцевості щодо незаразних, інфекційних та інвазійних хвороб. З’ясовують також особливості годівлі, утримання та доїння тварин.
Дослідження молочної залози проводять клінічними і лабораторними методами.
Клінічні методи дослідження (огляд, пальпація і візуальна оцінка секрету) молочної залози в корів проводять під час лактації, сухостою і родів.
У лактуючих корів дослідження проводять планово — один раз на місяць перед діагностикою субклінічного маститу та щоденно — після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварин. У сухостійних корів молочну залозу досліджують у перші 10-15 днів сухостою та за 10-15 днів до родів. Під час родів молочну залозу обстежують з метою попередження випоювання телятам молозива із уражених часток та щоб попередити використання такого молозива для підшкірного введення при патогенетичній терапії.
Огляд молочної залози проводять, стоячи позаду, а потім з боків від корови. При цьому визначають форму вим’я, симетричність його часток, стан шкіри часток і сосків, стан поверхневих кровоносних і лімфатичних судин та шерстного покриву.
Поверхневою пальпацією визначають температуру шкіри на окремих ділянках молочної залози; еластичність та рухомість шкіри; наявність набряків, ущільнень тощо. Глибокою пальпацією визначають стан паренхіми і надсоскової цистерни, звертаючи увагу на болючість, консистенцію паренхіми, її однорідність. Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я і сосок. Для визначення стану соска, його цистерни і соскового каналу сосок захоплюють біля основи вказівним і великим пальцями і витягують, прощупуючи його до верхівки; прокочуванням соска між пальцями визначають зміни в цистерні. При здоюванні звертають увагу на легкість виділення секрету, товщину молочного струменя, його однорідність.
При пальпації сосків і видоюванні секрету в корів можна встановити лакторею, звуження соскового каналу, наявність розростів сполучної тканини, молочних каменів.
Візуальну оцінку секрету проводять у луночках молочно-контрольних пластин або в чашках Петрі. Визначають консистенцію секрету, колір та характер включень (кров, гнійний ексудат, фібрин, казеїн).
Діагностичні показники стану молочної залози в здорових корів подано в таблиці 2.5.1.
У кобил, кіз, овець і свиноматок клінічне дослідження молочної залози проводять у такій же послідовності.
Диференційна діагностика форм клінічної стадії маститу в лактуючих корів проводиться за А. П.Студенцовим на основі даних таблиці 2.5.2. із внесеними нами уточненнями.
При дослідженні корів під час сухостою звертають увагу на те, що у здорових, правильно запущених тварин шкіра молочної залози в перші 10-15 днів сухостою зібрана у складки, еластична, рухома; частки зменшених розмірів, симетричні, шкіра сосків зморщена, а консистенція паренхіми — дряблувата. Об’єм секрету, який видоюється з однієї частки вим’я корів після запуску, складає від 0 до 3-5 мл; колір секрету — від білуватого до сіруватого, однорідний; консистенція подібна до звичайного молока. Поступово секрет стає клейким, солом’яного (шафранового) кольору. Кількість такого секрету не має діагностичного значення.
В останні 10-15 днів сухостою молочна залоза поступово виповнюється, складки шкіри зникають, консистенція паренхіми стає пружно-еластичною, секрет набуває кольору і консистенції молока, об’єм — від 0-5 до 10-15 мл. У підготовчій стадії родів кількість секрету може різко збільшуватися.
У неправильно запущених здорових корів ознаки маститу відсутні, а об’єм секрету значно більший. Такі тварини потребують додаткових заходів з гальмування лактації.
Особливістю запалення молочної залози сухостійних корів є підгострий або хронічний його перебіг. Тому підвищення температури тіла, пригнічення тварин, збільшення уражених часток молочної залози, почервоніння шкіри і підвищення її температури спостерігаються рідко.
Основні діагностичні показники маститу в сухостійних корів частіше проявляються ущільненням уражених часток, болючістю при пальпації, появою включень у вмісті молочної залози.
Під час родів і лактації діагноз на мастит ставиться на основі всіх діагностичних показників, але основними є болючість і поява включень у молозиві чи молоці, а диференційна діагностика проводиться за характеристикою, подано у таблиці 2.5.2.
Виявлення субклінічної стадії маститу проводять лабораторним дослідженням секрету часток молочної залози лактуючих корів один раз на місяць після виключення клінічної стадії хвороби. Дослідження проводять непрямим і прямим визначенням кількості соматичних клітин і пробою відстоювання.
Для непрямого методу визначення кількості нейтрофільних лейкоцитів використовують мастидин. Готують 2 %-ний розчин мастидину (до 100 мл 10%-ного розчину додають 400 мл дистильованої або прокип’яченої води). У луночку молочно-контрольних пластин (МКП-1 або МКП-2) надоюють 1+0,5 см3 секрету і додають таку ж кількість 2 %-ного розчину мастидину. Секрет і реактив перемішують скляною або дерев’яною паличкою протягом 15 с.
Оцінюють реакцію за консистенцією і кольором суміші у хрестах:
— негативна реакція визначається при однорідній рідині або слідах утворення желе (світло-фіолетового або сірого кольору), що свідчить про нормальну реакцію рН (+);
— сумнівною є реакція, коли желе слабке, а суміш не можна вилучити із луночки паличкою. Колір суміші майже білий, що є показником підвищення кислотності (++);
— реакція є позитивною, якщо згусток добре сформований, повністю або частинами вилучається із луночки і має темно-фіолетове забарвлення, що свідчить про підвищену лужність (+++).
Прямий метод підрахунку кількості соматичних клітин у секреті молочної залози проводиться за Прескотт-Бридом у мазку або в камері із сіткою Горяєва. Кількість соматичних клітин у молоці вищого сорту не повинна перевищувати 400 тис/см3, першого – 600 і другого – 800 тис/см3
При позитивній реакції з мастидином для підтвердження діагнозу на субклінічний мастит використовують пробу відстоювання. З цією метою наприкінці доїння із кожної чверті вим’я корови у пробірки здоюють по 10 мл секрету й одержані проби ставлять у холодильник або інше місце з низькою температурою (щоб молоко не скисло) на 16-18 год.
На другу добу при денному світлі проби оцінюють, звертаючи увагу на наявність осаду, характер вершків і колір молока.
У молоці здорових корів осад не утворюється, а колір його білий, іноді із синюватим відтінком.
При субклінічному маститі секрет стає водянистим, утворюються домішки пластівців, а вершки набувають слизоподібної в’язкої консистенції.
ЛІТЕРАТУРА
Студенцов А. П., Шипилов В. С.,Суботина Л. Г.,Преображенский О. Н. Ветеринарное акушерство и гинекология / 6-е изд., испр. и доп.- М.: Агропромиздат, 1986.- 480 с.
Мастит сільськогосподарських тварин: Метод. рекоменд. / Уклад.: Г. Г.Харута, В. В.Касянчук, В. І.Хоменко та ін.- К., 1997.- 28 с.
Методи дослідження статевих органів і молочної залози у великої рогатої худоби / Скл.: Г. Г.Харута, Д. В.Подвалюк, А. Й.Краєвський та ін.- Біла Церква, 1998.- 30 с.
Методические указания к лабораторно-практическим занятиям по акушерству сельскохозяйственным животных: Для студентов ветеринарного и зооинженерного факультетов / Белоцерков. с.-х. ин-т; Сост. Г. Г.Харута, И. М.Бабак, Ю. Ф.Задвирный и др.- Белая Церковь, 1992.- 58 с.
Інструкції до приладів для взяття змивів і зскребків із статевих органів самок і самців.