Мета заняття – засвоїти методи одержання зіскобів і змивів з статевих органів самців і самок сільськогосподарських тварин.
Об’єкти дослідження і оснащення: самці і самки сільськогосподарських тварин; набір інструментів В. В.Павловського, прилад для одержання зскрбків А. Н.Жабоєдова (ПСЖ-1), скарифікатор і ложка-катетер Г. К.Корчака, прилад для одержання змивів із піхви корів Г. В.Казєєва (ПСК-1), піхвові дзеркала для корів і овець, піпетки й ампули для введення сперми коровам, спиртівка, бинти, вата, ізотонічний розчин NaCl.
Для виявлення у вмісті матки корів бактерій, грибів або інших збудників, за поданими нижче методиками відбирають проби цервікального слизу.
Методика Н. Н.Михайлова із співавторами (1967). Полістиролову піпетку для осіменіння з’єднують зі шприцом (5 мл) з використанням канюлі від голки для внутрішньовенного введення і гумової трубки довжиною 2-3 см. У шприц набирають 2-3 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. Піхву розкривають дзеркалом, що має освітлювач; піпетку вводять у канал шийки матки на глибину 2-3 см, упорскують розчин і насмоктують його назад разом із цервікальним слизом. З метою уникнення контакту піпетки із слизовою оболонкою піхви доцільно використовувати поліетиленові санітарні чохли. Над полум’ям спиртівки пробу зливають із шприца у пробірку, яка містить 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Пробірки з пробами поміщають у термос із льодом і відправляють у лабораторію.
Після використання піпетки миють у розчині соди, а потім протягом 24 год знезаражують у 75°-ному спирті. Після знезараження їх декілька разів промивають дистильованою водою, та ізотонічним розчином хлориду натрію.
Ураховуючи те, що за методикою Н. Н.Михайлова із співавторами відібрані проби слизу доводиться переносити з піпетки в пробірку (безпосередньо поблизу корови), що не зовсім зручно, Ю. М.Серебряков із співавторами пропонує використовувати для одержання вмісту секрету матки полістиролові піпетки і поліетиленові ампули разового використання, які призначені для штучного осіменіння і постачаються стерильними в поліетиленових пакетах. За цією методикою спочатку готують пристрій для роботи: над полум’ям спиртівки набирають в обидві ампули стерильний фізрозчин і, приєднавши одну ампулу до піпетки, нагнітають у неї фізрозчин, після чого приєднують другу ампулу. У піхву корови вводять дзеркало, ампулу від’єднують від пристрою і вводять його в шийку матки. Впорскують фізрозчин і насмоктують вміст цервікального каналу. Після цього виводять прилад із статевих органів, кінець протирають ватою, змоченою спиртом, і приєднують ампулу. Матеріал доставляють у лабораторію.
Проби цервікального секрету для бактеріологічного дослідження можна отримувати також за допомогою спеціальних інструментів конструкції В. В.Павловського або А. Н.Жабоєдова. Набір інструментів конструкції В. В.Павловського призначений для взяття проб слизу зі склепіння препуціальної порожнини в бугаїв і баранів та із шийки матки і піхви в корів і вівцематок для бактеріологічних і серологічних досліджень.
Інструмент 1 складається із внутрішньої і зовнішньої запобіжних трубок, стержня, який згвинчується із двох половинок і має зйомний наконечник на одному кінці та рукоятку — на другому.
Інструмент 2 складається із скляної трубки і штовхача з гумовою трубкою.
Інструмент 3 складається із скляної трубки і металевого виштовхувача.
Інструмент 1 перед використанням стерилізують кип’ятінням, для чого стержень розгвинчують, на зовнішню запобіжну трубку одягають гумовий напальник і фіксують його тонким гумовим кільцем. Наконечник із тампонами стерилізують в автоклавах в окремих пробірках Флоринського, закритих ватними або гумовими пробками. При зборці інструменту згвинчують стержень, вводять його у внутрішню запобіжну трубку і над полум’ям спиртівки з’єднують із наконечником, який втягують усередину, після чого одягають зовнішню трубку.
Для взяття слизу із препуція бугая фіксують у станку, проводять санітарну обробку вхідного отвору препуція. Інструмент вводять у порожнину препуція на глибину 20-25 см. Потім переміщують внутрішню трубку вперед, що викликає розрив напальника і проходження внутрішньої трубки углиб препуціальної порожнини. Після цього правою рукою рухають стержень углиб до упору в склепіння препуціальної порожнини. Лівою рукою зовні нащупують місцезнаходження наконечника і злегка стискують його, а правою — обертають стержень за часовою стрілкою, що забезпечує просочування тампона слизом. Правою рукою стержень відтягують назад на половину його довжини, внутрішню трубку також відтягують назад на половину її довжини, після чого виводять інструмент назовні і для попередження забруднення взятої проби слизу мікрофлорою повітря на нижній кінець зовнішньої трубки поверх розірваного напальника одягають ковпачок. Інструмент переносять у робочу кімнату, над полум’ям спиртівки знімають зовнішню трубку разом із ковпачком, потім висовують наконечник із тампоном, який знімають стерильним пінцетом і поміщають у пробірку із стерильним бульйоном, звідки після струшування бульйону проводять висіви на щільні і напіврідкі середовища.
Інструмент 2 перед використанням монтують і стерилізують в автоклаві. Для цього марлевий тампон прикріплюють до штовхача, протягуючи його в петлю, і фіксують ниткою таким чином, щоб обидва кінці тампону були спрямовані вперед у вигляді пензля. Потім штовхач із тампоном відтягують за рукоятку всередину трубки. Порожнину трубки з боку тампона закривають паперовим ковпачком, а з боку рукоятки — гумовою пробкою, яка одягається на штовхач і просовується до відказу в трубку. Змонтовані інструменти загортають у щільний папір і автоклавують. Для взяття проби слизу із шийки матки корову фіксують, добре промивають зовнішні статеві органи. Після підготовки до роботи помічник вводить піхвове дзеркало з освітлювачем. Денце паперового ковпачка обрізають стерильними ножицями, ковпачок зсовують у бік рукоятки штовхача і вводять інструмент до упору в шийку матки. Потім штовхач із тампоном вводять у цервікальний канал, повертають в обидва боки для кращого промокання тампона слизом, втягують штовхач із тампоном у трубку, виводять інструмент і дзеркало назовні. На трубку одягають паперовий ковпачок, який запобігає проникненню мікрофлори повітря в порожнину трубки, і переносять інструмент у робочу кімнату. Висіви проводять як зазначено вище, при цьому тампони не розв’язують, а відрізають стерильними ножицями в підставлену пробірку з бульйоном.
Взяття проб слизу із шийки матки можна проводити також інструментом 1. Для цього використовують наконечник, і з’єднаний із стержнем, і внутрішню запобіжну трубку. Техніка введення інструмента аналогічна попередній.
Інструмент 3 використовують для взяття слизу з піхви корів. Перед початком роботи в кожну трубку вставляють тампон із бинта або відрізка марлі розміром 10×12 см, який кілька разів складають за довжиною і перев’язують за середину міцною ниткою довжиною 55-60 см. Вільний кінець нитки пропускають через трубку і за нього втягують тампон на глибину 8-10 см. Залишок нитки намотують на протилежний кінець трубки. Отвори трубок закривають паперовими ковпачками, які фіксуються нитками. Змонтовані трубки загортають пачками по 10-12 штук у папір. Одночасно загортають у папір і виштовхувачі. Інструмент стерилізують в автоклаві.
Перед застосуванням інструмента корову фіксують і виконують туалет зовнішніх статевих органів. Для кожної тварини призначається окрема трубка, а виштовхувач використовується один, але після кожного використання його протирають тампоном, просоченим спиртом. Перед застосуванням із трубки знімають ковпачки і вводять у трубку виштовхувач. Інструмент вводять у піхву без піхвового дзеркала, просовуючи його до упору в передню стінку, потім тампон виштовхують у порожнину піхви, а трубку з виштовхувачем виводять назовні.
Тампони залишають у порожнині піхви на 90 хвилин, після чого їх виводять з допомогою нитки, поміщають у пробірки, куди завчасно наливають 5 мл фізрозчину, який містить 0,3 % формаліну. На пробірки прикріплюють етикетки і відправляють їх у лабораторію.
Примітка. У випадку ускладнення з розливом формалінізованого розчину безпосередньо в господарстві допускається відправка тампонів із слизом у пробірках без цього розчину, але в упаковці, що запобігає висиханню слизу.
Прилад для одержання слизу конструкції А. Н.Жабоєдова призначений для одержання слизу з препуція в бугаїв та цервікального слизу в корів. Він складається зі стержня, який згвинчується із двох половинок, та із внутрішньої і зовнішньої запобіжних трубок, кожна з яких також згвинчується з двох половин. На одному кінці стержня є канал із боковим отвором для фіксації марлевого тампона, на іншому – рукоятка. Підготовка і використання приладу подібні до підготовки і використання інструмента–1 з набору В. В.Павловського. Марлевий тампон у стержень втягують за допомогою тонкого дроту або мандрена через боковий отвір і залишки відрізають стерильними ножицями після того, як стержень знаходиться у внутрішній трубці в крайньому задньому положенні. Для введення приладу в порожнину препуція бугая використовують стерильне піхвове дзеркало для овець, яким розкривають вхід у препуцій.
Для лабораторного дослідження на трихомоноз при ендометриті або піометрі беруть ексудат із піхви браншами піхвового дзеркала або ложкою-катетером Г. К.Корчака (ложку вводять у піхву і через канал в її держаку зрошують фізрозчином слизову оболонку. Через 30-40 с змив збирають у підставлений посуд), або за допомогою спеціального приладу ПС-1, запропонованого Г. В.Казєєвим. Прилад являє собою піхвове дзеркало для корів (телиць), у нижню стулку якого впаяна металева трубка, яка служить рукояткою. У рукоятку вставляється пробірка й утримується в ній пружиною. У пробірку через отвір, зроблений у нижній стулці, і втулку потрапляє змив.
На верхній стулці дзеркала із внутрішнього боку припаяна трубка, з’єднується із краном Агалі через гумову трубку і штуцер. Кран Агалі у свою чергу з’єднується із шприцом і флаконом.
У рукоятку нижньої стулки дзеркала вставляють стерильну пробірку, яка фіксується пружиною. Шприц ємкістю 10 мл з’єднують із краном Агалі, до якого у свою чергу під’єднують гумові трубки довжиною 85 см і 35 см. Протилежний кінець довгої трубки з’єднують із приладом, а кінець короткої вставляють у флакон із фізіологічним розчином. Після цього у шприц набирають фізіологічний розчин. Після відповідної обробки зовнішніх статевих органів корови, прилад, зволожений фізрозчином, вводять в піхву. Розкривають стулки і сильним струменем із шприца вводять фізіологічний розчин в ділянку шийки матки. Для кращого обмивання піхви стулки приладу трохи звужують і повертають їх на 90° вправо і вліво. Потім підіймають передній край нижньої стулки для того, щоб змив потрапляв у пробірку.
Прилад виводять із піхви корови, виймають із рукоятки пробірку із змивом і закривають стерильним ватним тампоном, а потім з допомогою гумового кільця до неї прикріплюють етикетку із зазначенням інвентарного номера і клички тварини.
Одержані змиви досліджують на місці або направляють у лабораторію. Після кожного взяття змиву прилад ретельно промивають теплою водою, потім стерилізують кип’ятінням чи фламбуванням.
Проте у змивах із піхви не завжди можна виявити збудника, тому краще отримувати матеріал шляхом зіскобів слизової оболонки піхви скарифікатором Г. К.Корчака. Для цього пальцями лівої руки привідкривають статеві губи, а правою рукою прилад вводять у піхву до шийки матки. Роблять 20-25 легких зворотно-поступальних рухів головки скарифікатора від шийки до середини піхви. Потім прилад виводять і зібраний слиз (2–3 мл) змивають із головки стерильним фізрозчином.
Враховуючи те, що трихомонади паразитують у порожнині матки і при закритому цервікальному каналі можуть бути відсутні у вмісті піхви, рекомендується за 24 години до взяття проб ввести корові підшкірно 2-3 мл 1 %-ного розчину синестролу або 2 мл 0,5 %-ного розчину прозерину.
Одержаний матеріал відправляють (у пробірках, термосі або іншій тарі з льодом) у лабораторію для культурального дослідження не пізніше 6 год після взяття або проводять мікроскопію на місці.