Лекція Післякастраційні ускладнення.

Післякастраційні ускладнення

1)  Післякастраційний набряк.

2)  Запалення загальної піхвової оболонки.

3)  Запалення культі сім’яного канатика.

4)  Гранульома сім’яного канатика.

5)  Ускладнення абсцесом.

Післякастраційний набряк

Інколи буває масово.

Етіологія — порушення антисептики, асептики, кастрація брудних, непідготовлених тварин, інфікування рани, неохайна кастрація (залишається багато крові), при невеликих розрізах, розшарування тканин. Сприяє: кастрація великих тварин, алергія, пухка конституція, недотримання в післяопераційному нагляді (відсутність прогулянок), гіповітамінози, тривала кастрація.

Патогенез — у жеребців — серозне і серозно фібринозне запалення. Через 3-4 дні — серозно гнійне. Запалення — де багато мертвої тканини, згорнувшоїся крові. Потім на інші ділянки, потім у флегмону. У коней частіше Г+ моно інфекція, рідше асоційовані.

У парнокопитних — ускладнення Г+ і Г — полі інфекцією. Спочатку фібринозне, через 8-20 днів гнійне запалення. Закриття рани фібрину — анаеробна флегмона або абсцес. В тяжких випадках — гангрена тканин мошонки або сепсис. Клінічні ознаки — запальний набряк, як природна реакція. Якщо збільшується в 1,5-2 рази і більше, розповсюджується на припуцій, черево. Високий нейтрофільний лейкоцитоз (ускладнення інфекцією). Якщо температура тіла підвищується на 1-1,5 С — оказания лікарської допомоги, через 10-І2 днів нормалізації Якщо температура 40°С і вище, часті пульс та дихання, пригнічення, відмова від корму. Із рани — серозний — серознофібринозний — гнійний ексудат.

У хряків — 4 форми ускладнень на фоні загальних: флегмона, перитоніт, вагіналіт, вагіналітомфаліт. З характерними клінічними ознаками.

У биків та баранів — на фоні анаеробної інфекції. При несказанні допомоги —

Анаеробний сепсис.

Діагноз — клінічні ознаки, мікроорганізми — бак дослідження.

Діф. діагноз — від застійних набряків (вони холодні, неболючі, ямка повільно відновлюється при надавлюванні). Всі ознаки запалення.

Прогноз — при запальних невідкладна допомога.

Лікування — Загальне — антибіотики. Коням — пеніцилінового ряду (біцилін —

Для хряків, баранів, биків. Комбінована група пеніциліну з стрептоміцином навпіл (І О — 1 5 тис. ОД/кг). В/в глюкозу, кальція хлорит, камфорну сироватку (по Кадикову). Для десенсибілізації внутрівенно новокаїн, при високій температурі повільно крапельне.

Місцеве лікування — хірургічна обробка рани, видалення гною, зниження температури тіла до норми — тепло, легкий масаж, дозована проводка (з 10 хв. і до 30-40 хв. два рази в день).

Вагіналіт ( )

(запалення загальної піхвової оболонки) Частіше у жеребців, хряків і баранів.

Етіологія — її відшарування, велика інфільтрація новокаїна, — дуже вузькі та високі розризи, — накопичення згорнутої крові, — забруднення, — перехід із культі сім’яного канатик, ушиби сім’яників з утворенням спайок, обробка загальної піхвової оболонки розчином йоду під час операції.

Патогенез — після кастрації ЗПО (загальна піхвова оболонка) відтягується до верху. Недостатні розрізи — спайки (внаслідок серозно фібринозного або фібринозного запалення). Утворюється порожнина, яка відділення від порожнини рани мошонки.

Утворяться так названі «пісочний годинник». Накопичується ексудат, здавлюються тканини. Асептичне запалення — ексудат резервується, якщо ускладнення мікрофлорою — гнійне запалення. Всмоктування продуктів розпаду — гостра реакція організму.

У хряків «пісочні годинники» при невеликих низьких розтинах мошонки. На місці розрізу — струп (сірий), проростає СТ, збільшується в об’єму. У биків — фібринозне запалення, по СТ реакція більш виражена.

Клінічні ознаки У жеребців — перші 5 днів і після грануляції рани може розвитися дифузний набряк, температура тала до 39,5-40°С, погіршення загального стану тварини, нейтрофільний лейкоцитоз.

Місцеве — одно або двобічна гаряча болюча припухлість мошонки. «Пісочні годинники» ексудата, — мали флюктуація. При їх розриві — багато. Після видалення — покращення.

У хряків — протікає важко, кулькоподібна гаряча болюча припухлість. З рани —

Незначна кількість гнійного ексудату.

Діагноз — клінічні ознаки.

Прогноз — свіжі випадки — благо приємні; занедбані випадки – неблагоприемні або обережні.

Лікування — механічна антисептика і туалет рани 3% перекис водню. Пісочні

Годинники ліквідують, видалення спайок ексудату та змертвілих тканин. При

Підвищенні температури тіла — антибіотики.

Лекція Післякастраційні ускладнення.

Фолікуліт

Частіше у жеребців, хряків і баранів. «^

Етіологія — інфікування культі, випадіння ії з рани; велика площа розміщення ії. Накладання щіпців або лігатури в зоні судинного конуса, груба лігатура (відсутня резорбція або інкапсуляція ії, гематоми в судинному канатику, значні завитки на кінці культі. Ускладнення грибами ботріомікоза і актиномікоза. Сприяє знижена резистентність організма до інфекції, травматичний шок. Патогенез — спочатку асептичне запалення. Без ускладнень — видужування. При інфікуванні фолікуліт. При своєчасному лікуванні — демаркаційний вал та змертвіла культя відходить з ексудатам. При слабкому демаркаційному валі — інфекція повздовж, утворюються тромби, вогнища змертвіння, абсцеси. Тяжкі випадки — патологічний процес по ходу канатика, можливий перитоніт. Гнійні нориці та сепсис. У коней — можливе ускладнення ботріомікозу. У парнокопитних — актиномікозу. Можлива гранульома сім’яного канатика.

Клінічні ознаки — біль та збільшення культі канатика, одно або двостороння. Гостре запалення на 3-5 день після кастрації. Тварина пригнічена, відмова від збільшення температури тіла, нейтрофільний лейкоцитоз, рух тварини абдукцією тазової кінцівки. У коней — через 3-4 дні, Цо ходу канатиса — абсцеси, нориці та виразки, він щільний, нерухомий, іноді виникає перитоніт.

Діагноз — клінічні ознаки.

Прогноз — свіжі випадки благо приємні, занедбані — перитоніт, сепсис, метастатична пневмонія. Лікування — механічна та хімічна антисептика.

Свіжі випадки — шаходять культя і на здорову частину накладують лігатуру, відсікають запаліфгу ділянку. Запущені випадки — видалення усіх змертвілих тканин і культі канатика або розріз в ділянці паха і видалення змертвілих тканин. Порожнину 3% перекису водню, емульсія Випшевського. Антибіотики і симптоматична терапія.

Гранульома сім’яного канатика

Пухлина по типу грануляційної тканини. Боліють в основному меріни. Можут бути неспецифічної і специфічної або інфекційної природи (при актиномікозі і ботріомікозі).

Етіологія — як результат подразнення грубою лігатурою, неповне видалення придатків, при прийманні йодом, попадання на культю інорідних тіл. Ураження актиномікозом і бо тріо мікозом.

Патогенез — неспецифічні — подразнення тканин канатика На подразнення організм відповідає запальною реакцією та посиленим ростом грануляційної тканини. Якщо подразник нефіксований, він виводиться з ексудатом й’аруІЙу’, наступає одуження. Якщо фіксований (недоброякісна лігатура) — у коней — продовження запалення та утворення гранульоми (інколи великих розмірів). Потім фіброзне ії переродження і вона становиться подразником та підтримує перебіг реактивного процесу (гнійні або фібринозне запалення). Ускладнення грибами — їх рост повільний, різних розмірів. Клінічні ознаки — специфічні (грибами) рідше. Ботріомікоз (коней), актиномікоз (у парнокопитних). Неспецифічні — у самців усіх видів.

Грибовидної або кульковидної форми різних розмірів. Іноді розрощується, відтягує канатик і випадає з рани, її поверхня темно-червона, вкрита ексудатом, корками, фібрином (ускладнення інфекцією — збільшення температури тіла). Актиномікоз — на поверхні абсцеси, нориці, гній густий (білий). Мікроскопія — гранульоми бугристі, зрощенш з оточуючими тканинами, на поверхні абсцесу та нориці. Процес триває роками. Діагноз — клінічні ознаки, виключити гриби (біопсія).

Прогноз — неспецифічні — благоприємний; специфічні — благоприемний; занедбані — обережний або неблагоприємний.

Лікування — висічення, якщо захоплюються оточуючі тканини — іх видаляють. Антибіотики та слідкувати за загальним станом організму.

Особливості ніслякастраційних ускладнень у баранів

Нерідко масовими анаеробними флегмонами пояснюється реактивністю їх організму та атомічною будовою мошонки.

Етіологія — частіше всього клострідіями ( CLperfringens, Cl. oedematiens, Vibrion septique) Інколи комбінування клострідій та гнильних мікроорганізмів (B. colicommynis, B. subtilis, B. proteus vulgaris).A6o підчас кастраціі чи після (антисанітарія в приміщенні).

Сприяє — малі розрізи, розшарування стінок мошонки, згортки крові, вигон тварин на пасовище після кастраціі, попадання іх під дощ. Патогенез — випадає фібрин, утворюються спайки ( анаеробні умови ), згортки крові. Через 1-3 дня анаеробна флегмона мошонки. Інфекція — по пухкій клітковині мошонки, пахвинного каналу та фасції бедра. Розвивається фібринозне запалення, набряк тканин, тромбоз судин, змертвіння тканин, сильна інтоксикація. Без лікування анаеробний сепсис.

Клініка — через 1 — 3 дні після кастраціі значна припухлість мошонки з приєднанням припуція, черева, стегон.3 рани — кров’янистий ексудат з трупним запахом, іноді з пухирцями ( флегмона )

Тварина пригнічена, відмовляється від корму, голова опущена, багато лежить. Температура 40 °С і більше, лейкоцитоз. Без допомоги тварина гине через 2 -4 дні.

Діагноз — клініка, вид мікроорганізму — бак дослідження. t

Прогноз — свіжий випадки, активна терапія — може бути сприятливою. Застарілі випадки (при збільшенні набряку )- частіше несприятливий. Лікування — хворих ізолюють та лікують тапЙКуюк. ( до вияснення анаероба) — антибіотики широкого спектру дії. Дози іх — 15 — 20 тис. ОД. на кг. Рану розкривають, видаляють згортки, мертві тканини, фібрин, орошають 3% перекисю водню або перманганата калію. Циркулярна блокада з антибіотиками ( на кордоні з набряком ) . ШІабряк^гу частину мошонки та на границі здорової тканини вводять кисень. Симптоматична терапія

ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ

На протязі 4-5 суток — тимоген — 0,1 мл. на 10 кг. маси тіла (дрібні тварини)

Імл.-від 10-100кг.

Імл. — на 100кг (великим тваринам)

В/м амінокапронову кислоту — 0, 03 -0, 07 мг. /кг. (10% р — н) В операційну рану розчином катанола, етонія ( БАР ).

Метки: ,