‘Рефераты’

Зернопродуктовий підкомплекс – складна структуризована система, в яку входить багато різноманітних галузей, які в свою чергу потребують узгодження взаємодій між ними. Проблема ускладнених взаємовідносин між різними сферами АПК значною мірою обумовлена макроекономічними факторами і її вирішення є прерогативою центральних органів управління. Тому концепція його розвитку має передбачати модернізацію всіх галузей та їх складових, удосконалення економічних […]

У процесі дисертаційного дослідження нами виявлено основні фактори впливу на вітчизняний ринок зерна. По-перше, це попит на зернові в Україні і, по-друге, кон’юнктура на світовому ринку зерна. Відомо, що значення цих чинників можуть змінюватись у великому діапазоні. Наприклад, валовий збір зерна гречки протягом останніх десяти років коливався від 471 тис. тонн (2000 р.) до 209 […]

Ефективність виробництва зернопродуктового підкомплексу АПК Львівщини є загальним результатом сукупної діяльності підприємств області по виробництву, заготівлі й переробці зерна. Підвищення сумарної ефективності можна очікувати за умов задіяння внутрішньогосподарських резервів у конкретних підприємствах даної системи, оскільки керованість внутрішньовиробничих факторів зумовлює дієвість виявлених за результатами економічного аналізу резервів підвищення ефективності господарювання.

У зерновому виробництві відбуваються ті ж загальноекономічні процеси, що і в інших сферах та галузях народного господарства, однак з урахуванням специфічних відмінностей, притаманних рослинництву. Характеризуючи ці особливості слід відмітити, що засобами виробництва в зерновому господарстві є живі організми – рослини. Вони розвиваються за біологічними законами, внаслідок чого економічний процес відтворення тут тісно переплітається з природним […]

Організаційно-економічний аналіз функціонування зернопродуктового підкомплексу, проведений в попередньому розділі дослідження, показав, що Львівська область має всі умови для його подальшого ефективного розвитку. Однак економічний механізм взаємодії між сферами підкомплексу зазнав суттєвих змін, що призвело до розбалансування його виробничо-галузевої структури. Внаслідок цього постала необхідність у формуванні такого механізму взаємодії структур зернопродуктового підкомплексу, за якого виробники зерна […]

“Зерно і продукти його переробки — життєво необхідні види продукції, від яких у чималому ступені залежить могутність держави і добробут населення. Задоволення потреб країни в продовольчому і фуражному зерні, борошні, крупі, хлібобулочних виробах, комбікормах можливо лише при погодженому і пропорційному розвитку всіх галузей і виробництв, зв’язаних з вирощуванням зернових і зернобобових культур, закупівлями, переробкою зерна […]

Сучасний стан зернопродуктового підкомплексу АПК дає підстави для висновку, що вирішення питання еквівалентного міжгалузевого обміну на ринку зерна між його учасниками лежить у площині виробництва, заготівлі й переробки зерна в єдиній економічній системі, упорядковуючи цим виробничі та фінансові взаємозв’язки. Це дозволить надати пріоритетності економічним інтересам виробників зерна, вирівнюванню в отримуванні прибутків усіх партнерів і розвитку […]

В умовах подальшого розвитку ринку зерна постає необхідність вдосконалення економічних відносин між сферами зернопродуктового підкомплексу з метою стимулювання виробництва конкурентоспроможної продукції.

За суспільно-економічним значенням виробництво зерна є провідною галуззю АПК України, оскільки його функціональна структура зорієнтована на забезпечення ринку хлібом і хлібопродуктами, промисловості – сировиною, тваринництва – концентрованими кормами, торгівлі – експортними товарами, а територіальна – на максимальне використання біотехнічного потенціалу. З огляду на це, виробництво зерна значною мірою визначає економіку та добробут населення, продовольчу безпеку […]

Для сучасного стану зернового господарства області характерні динамічні структурні зрушення. Їх суть полягає у зміні частки основних категорій господарств у виробництві зерна. Так, порівняно з 1995 роком частка сільськогосподарських підприємств (включаючи фермерські) у виробництві зерна становить 40 відсотків.

Однією з причин низького рівня ефективності сільськогосподарського виробництва в Україні є затяжний період переходу до ринкової економіки. Адміністративно-командні методи управління вичерпали себе, а нові своєчасно не задіяні. Багатьох з негативних явищ можна б було уникнути, якщо не сприймати ринок як саморегулюючу систему без будь-яких втручань з боку держави, що й було доведено практикою господарювання.

Земля – найперша передумова і природна основа аграрного виробництва, універсальний чинник будь – якої діяльності людини, що як засіб виробництва має наступні специфічні особливості : Не є результатом людської праці, а є продуктом природи і невід’ємною умовою виробництва;

Создание физически содержательной теории ветровой эрозии почвы начато с обобщения известных экспериментальных материалов и воспроизведения на этой основе качественной картины явления, что позволило уточнить предмет исследования при построении количественной теории. При этом выявлены его особенности как объекта механики многофазных сред, не позволяющие вести исследования в макромасштабе и вынуждающие поэтому ввести мезомасштаб. Задача перемещения почвенных частиц […]

Почва — основа существования человеческой цивилизации. Эта идея занимает центральное положение в учении об экологических функциях почвы, развиваемом трудами Г. В. Добровольского, Л. О. Карпачевского, Е. Д. Никитина [59, 64, 65, 67, 68, 92-96]. Главными, наиболее быстро текущими и часто принимающими характер катастрофы факторами нарушения функций почвы в глобальном масштабе Г. В. Добровольский [65] называет […]

Рассмотрены существующие представления о действующих силах ветровой эрозии почвы. Предложен и обоснован механизм возникновения подъемной силы ветра, который обобщает предложенную Н. Е.Жуковским идею вихревой природы силы, захватывающей твердую частицу из воздуха, на случай захвата частицы с поверхности почвы. Обоснована и реализована методика определения подъемной силы и межагрегатного сцепления в насыпных образцах монофракций почв на основе […]

Разрушительное действие ветра на почву, посевы и жилища испокон веку привлекало внимание людей и было предметом изучения. История этих исследований красочно изложена в замечательных произведениях Д. В. Наливкина [131], С. С.Соболева [177], В. П.Чичагова [199, 200]. Начало научному подходу к изучению ветровой эрозии почв и разработке противоэрозионных мероприятий положено трудами классиков почвоведения В. В.Докучаева (1883), […]

Г. В. Добровольский, выделяя среди глобальных функций почвенного покрова группу связанных с атмосферой [66], указывает на необходимость исследования регулирующего влияния почвы на вещественный состав атмосферы. Применительно к ветровой эрозии почвы это означает необходимость количественной оценки потоков массы, направленных в атмосферу в виде почвенных частиц разной крупности. Модели их поступления в атмосферу, применяемые с этой целью, […]

Качественный анализ целостного явления ветровой эрозии, включающего отрыв, подъем, перенос и отложение частиц ветром, свидетельствует о его разномасштабности. Так, процесс отрыва частиц от поверхности имеет масштабы, сопоставимые с размером частиц (~ 10~5-10~3 м), в то время как перенос в атмосфере, в зависимости от их крупности и скорости ветра, может осуществляться на растояния, измеряемые и единицами […]

В количественном отношении стадия аккумуляции остается наименее исследованной стадией явления ветровой эрозии — все известные теории происхождения тонкодисперсных (непесчаных) эоловых отложений основываются на качественных соображениях [131]. В п. 7.3 были установлены признаки пространственно-временных стадий явления ветровой эрозии, за исключением стадии аккумуляции, выявленные в рамках развиваемого подхода. В связи с этим в данном разделе в рамках […]