Світові тенденції розвитку продовольчих ринків знаходяться нині під впливом таких основних факторів, як зростання доходів населення, урбанізація, зміни в демографічній ситуації, уподобання споживачів щодо якості і безпеки харчових продуктів. Основною силою, яка рухатиме світову торгівлю зерном відіграватимуть країни, що розвиваються, в тому числі і Україна.
Зростання доходу на душу населення у країнах, що розвиваються, обумовлює зростання попиту на більш дорогі продукти і його зменшення на основні продукти. Торгівля зерном, на яку раніше припадала левова частка міжнародної сільськогосподарської торгівлі, тепер в її структурі займає біля 30% і в подальшому може зменшуватися. На кон’юнктуру світового зернового ринку значною мірою буде впливати фактор підвищення споживання продукції тваринництва. Світова торгівля пшеницею протягом 2000-2010 років підніматиметься в середньому щорічно на 1,7%, порівняно з 2,5% зростання торгівлі м’ясом. Відповідно, очікується зростання попиту на зернофуражні культури. Швидкими темпами буде розвиватися комбікормова промисловість, головними сировинними ресурсами якої є зернофуражні культури (кукурудза, овес, ячмінь, сорго), високобілкові компоненти, зокрема, шроти сої, кормові добавки тощо.
На найближчу перспективу передбачається зростання впливу країн СНД (зокрема, України) на кон’юнктуру світового зернового ринку. Цьому буде сприяти подальша інтеграція із країнами ЄС, впровадження гармонізованих з міжнародними державних стандартів і систем якості, залучення зовнішніх інвестицій.
На протязі останніх років в усьому світі на ринку зерна спостерігається об’єднання капіталів, ринок стає більш насиченим, зростає конкуренція. Країни-імпортери стають нетто-експортерами, а кількість покупців зерна зменшується. Іноземні торгові представництва України мають активізувати свою роботу щодо пошуку потенційних ринків збуту українського зерна.
Позитивні економічні тенденції, які відбуваються в народному господарстві України, відчуваються і в аграрному секторі. На наступні роки в Україні очікується поступове зростання зерновиробництва, прогнозується покращення вітчизняного балансу зерна і зростання експорту. Рівень останнього, при сприятливій зовнішній кон’юнктурі, очікується в межах 5-6 млн. т. В основному це буде зерно фуражної пшениці та ячменю.
Об’єм споживання зерна в Україні на період 2001/02 та 2002/03 маркетингових років буде знаходитись у межах 25 млн. тонн. При цьому використання зерна харчовою промисловістю, насіннєвий фонд і втрати при переробці будуть залишатись на приблизно однаковому рівні. По мірі розвитку тваринницької галузі очікується зростання внутрішнього попиту на фуражні зернові, проте в найближчій перспективі (1-3 роки) вітчизняні комбікормові заводи не будуть значно впливати на формування кон’юнктури зернового ринку.
На розвиток вітчизняного зернового ринку може суперечливо вплинути підвищення курсу гривні. Це ймовірно спричинить протилежний ефект щодо формування цін на українську зернову продукцію, орієнтовану на експорт. Проте може зрости імпорт високоякісного насіння в Україну та підвищиться загальний внутрішній попит на зернові. Взаємозв’язок світової цінової кон’юнктури на зернові з формуванням цін виробника і покупця в Україні на сьогодні залишається в цілому низьким, але буде зростати протягом наступних 3-5 років.
Розвиток державної аграрної політики стосовно зернового сектора є відчутно прогресивним, однак аграрна реформа в Україні все ще відбувається досить повільно. Значною мірою це спричинено неактивним реформуванням організаційних структур на селі та в цілому низьким професійним рівнем керівного складу. Недостатньо високими темпами підвищується прибутковість сільськогосподарського виробництва.
В Україні потребує негайного вдосконалення як внутрішня, так і експортно-орієнтована інфраструктура зернового ринку, де існує надто багато монопольних структур, що підвищують вартість витрат при просуванні зерна по маркетингових каналах.
Приклад 2001 року переконливо свідчить, що низька пропускна здатність експортної інфраструктури, високий рівень тарифів на послуги по просуванню зерна на маркетинговому шляху від виробника до місця експортного відвантаження (порт, кордон України), здатні суттєво обмежувати експорт зернової продукції, одночасно впливаючи на ціну пропозиції в сторону її зменшення.
Порівняння вартості маркетингових послуг в Україні з аналогічними в Західній Європі свідчить, що вітчизняний виробник зерна додатково сплачує непрямий “податок” при експорті своєї продукції в розмірі майже третини її вартості. Проведені розрахунки витрат при просуванні зерна на світовий ринок показують, що вдосконалення експортної інфраструктури здатне додатково забезпечити прибуток виробничій сфері у випадку експорту 5 млн. тонн зерна в середньому на 35,000 тис. американських доларів, враховучи існуючий нині рівень світових цін на даний вид продукту.
Важливими функціями державного управління в ринкових умовах є науково-консультаційне забезпечення сільськогосподарського виробництва, створення інформаційного середовища, найсприятливішого для ефективної діяльності виробників аграрної продукції. В Україні слід прискорити формування мереж регіональних (зональних, обласних) інформаційних науково-консультаційних центрів та районних (міжрайонних) інформаційних пунктів (дорадчих служб).
Основними принципами формування маркетингової інформаційної системи ринку зерна в Україні мають бути: 1) інформаційне обслуговування сільськогосподарських підприємств будується за територіальною ознакою; 2) необхідне стимулювання розвитку недержавних консалтингових фірм, консультаційних служб, проте основною складовою інформаційного сервісу має бути держава; 3) передбачення форм відповідальності недержавних структур за надання товаровиробникам недостовірної інформації стосовно кон’юнктури ринку зернових як наслідок недобросовісної конкуренції; 4) широка доступність товаровиробнику будь-якої інформації, що стосується кон’юнктури зернового ринку на безоплатній основі при інформуванні з боку державних структур та за помірними тарифами, якщо послуги надаються приватними організаціями.
Для прискорення формування ефективної маркетингової інформаційної системи в законопроекті “Про зерно і ринки зерна в Україні”, що був прийнятий у першому читанні Верховною Радою 20 вересня 2001 року, слід передбачити створення при Мінагрополітики системи комп’ютерного інформаційного обміну та аналітичного центру з проблем зернового ринку, які будуть діяти на умовах господарського розрахунку
Оптова і роздрібна торгівля зерном та продуктами його переробки в Україні має переважно здійснюватись через аграрні біржі, обласні агроторгові доми, оптові ринки, виставки-аукціони та ін. Держава повинна всебічно сприяти залученню іноземних інвестицій з метою покращення роботи переробних галузей, відповідного підвищення якості і збільшення асортименту продуктів переробки зерна.